Литвинець Михайло Іванович
ЛИТВИНЕ́ЦЬ Михайло Іванович (29. 11. 1933, с. Ришавка Коростен. р-ну, нині Житомир. обл.) — поет, перекладач, літературознавець. Член НСПУ (1964). Літ. премія ім. М. Рильського (1997). Закін. Київ. пед. інститут іноз. мов (1956). Дебютував 1950 віршами у періодиці. Пише лірику, в якій прославляє людей праці та звитяги, вірність і любов, красу природи рідного краю. У віршов. романі «Чуже весілля» відобразив нелегке життя післявоєн. поліс. села. Автор творів для дітей. Працював 1958–67 у видавництві «Молодь». Низку статей присвятив творчості романомов. літераторів Зх. Європи, Африки та Лат. Америки, переклав українською мовою чимало їхніх творів: з франц. — «Таманго» П. Меріме (1959); провансал. — поему «Мірейо» Ф. Містраля (1980); португал. — повість «Робота» Д. да Кости (1963), зб. новел «Ангел на трапеції» М. да Фонсеки, «Казки тітоньки Настасії» Ж.-Б. Монтейру Лобату (обидва — 1977), поему «Лузіади» Л. де Камоенса (1987); іспан. — повість «Згубна дружба» Х. Марті (1965), романи «Грішниці» і «Сфінкс» М. де Карріона (обидва — 1966), «Вибране» Р. Даріо (1968), «Морем Карибським кораблик пливе» Н. Гільєна (1984), «Життя — це сон» П. Кальдерона (2012); галіс. — зб. оповідань «Хлопчик, який приносить щастя» К. Касареса (1987); італ. — лібрето опери «Алкід» Д. Бортнянського (1985), «Арії з опери “Демофонт”» М. Березовського (1988; укр. та рос. мовами). У перекладі Л. вийшли книжки «Іспанські прислів’я та приказки» (1980), «Португальські прислів’я та приказки» (1982), «Італійські прислів’я та приказки» (1987), «Баскські прислів’я та приказки» (1989; усі — Київ). Окремі твори Л. перекладено рос., даргин., монгол., франц. та ін. мовами. Автор низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зацвіли ромашки. 1959; Добридень, люди! 1960; Чуже весілля. 1963; Червоний грім. 1966; Хатка на колесах. 1970; Терновий вогонь. 1974; Жмутик незабудок: Послання. 2006 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Татаренко Л. Знайомство відбулося // ЛГ. 1959, 11 серп.;
- Весняный П. Источники красоты // Радуга. 1963. № 6;
- Наливайко Д. Епопея Камоенса українською мовою // Всесвіт. 1989. № 1;
- Кочур Г. Містраль, його поема та її переклад // Література та переклад. Т. 2. К., 2008.
Завантажити статтю
Людина 
