Литвинівка
ЛИТВИ́НІВКА — село Біловодського району Луганської області. Знаходиться на р. Бишкінь, або Сухий Обитік (притока Деркулу, бас. Сіверського Дінця), за 106 км від Луганська, за 64 км від м. Сіверськодонецьк, за 15 км від райцентру та за 50 км від залізнич. ст. Старобільськ. Площа 5,98 км2. За переписом насел. 2001, у Л. проживали 1168 осіб; переважно українці. У околицях Л. знайдено низку кочівн. поховань. Засн. у 1-й пол. 17 ст. переселенцями з Правобереж. України. Назва походить від прізвища землевласника Литвинова. Поступово Л. перетворилася на велику держ. слободу. 1797–1923 — у складі Старобіл. пов.; 1765–80, 1796–1835 — Слобід.-Укр. губ., 1780–96 — Харків. намісництва, 1835–1920 — Харків., 1920–25 — Донец. губ.; 1923–30, 1933–38 — Старобіл. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. У 19 — на поч. 20 ст. — центр. Литвинів. волості. 1830 вже нараховувалося 2837 жит. У остан. чв. 19 ст. мешкали понад 4,8 тис. осіб, було 405 дворів, діяли церква, школа, 2 пошт. станції, щороку збирався ярмарок. 1914 кількість мешканців зросла до 5182 осіб. Під час воєн. дій наприкінці 1910-х рр. влада неодноразово змінювалася, у грудні 1919 остаточно встановлено більшовицьку. Під час голодомору 1932–33 померли бл. 300 осіб. Жит. зазнали сталін. репресій. Від 13 червня до 20 січня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У 2-й пол. 1960-х рр. у Л. проживала 1721 особа. У рад. період Литвинів. сільс. раді було підпорядк. с. Шуліківка. Нині у Л. — заг.-осв. школа; клуб, б-ка; лікар. амбулаторія. Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ МП). Тут народився чл.-кор. Імператор. АН А. Бабичев.