Литвинов Віктор Володимирович
ЛИТВИ́НОВ Віктор Володимирович (18. 09. 1948, Київ) — артист балету, балетмейстер. Народний артист України (2009). Лауреат Всесоюз. конкурсів арт. балету (1969, 1972) та балетмейстерів (1982; усі — Москва), конкурсу «Найкращий балет року» (Югославія, 1987). Закін. Київ. хореогр. училище (1967; кл. В. Денисенка), балетмейстер. відділ. Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1982). Стажувався 1969–70 у Ленінгр. хореогр. училищі (експерим. кл. О. Пушкіна). Працює у Нац. опері України (Київ): 1967–85 — арт., 1987–94 — гол. балетмейстер, від 1994 — балетмейстер-постановник; водночас 1985–87, 2005–11 — гол. балетмейстер, від 2011 — балетмейстер-постановник Київ. театру опери і балету для дітей та юнацтва. Виконав. мистецтво Л. відзначалося викінченою актор. майстерністю, експресив. наснаженістю танцю, глибоким розкриттям почуттів і настроїв героїв. Гастролював в Угорщині, Німеччині, Іспанії, Португалії, Великій Британії, Японії, Єгипті, Індії та ін. У балетмейстер. творчості поєднує лексику і форми класич. танцю з елементами модерну і вільної пластики, для кожного персонажа знаходить свій танц. малюнок, враховує індивідуальність виконавця, пропонує технічно складні завдання, насамперед в ансамблях (дуети, тріо). Хореогр. мова Л. позначена поетичністю, іроніч., ґротеск., часто комедій. барвами; використовує елементи контемпу, джаз-танцю, степу, брейку, хіп-хопу; намагається вирішувати сучас. худож.-сценіч. засобами як класичні, так і нові балети. Як хореограф працює з різними балет. трупами світу, зокрема з Серб. (м. Новий Сад) та Словен. (м. Марібор) операми. Від 1995 почав співпрацю з танц. колективом «Shumka» (м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада), з яким поставив низку балетів укр. композитора Ю. Шевченка: «Запорожець і Султан», «Українська Попелюшка», «Стежками Гопака» та ін. Ставив хореогр. композиції для концертів симф. оркестру австр.-укр. проекту, а також для Нац. симф. оркестру України і хору під керівництвом Р. Макмеріна (США): «Страсті за Матвієм» Й.-С. Баха (2000; 2001), «Ілія» Ф. Мендельсона (2001), «Реквієм» В.-А. Моцарта (2003), «Різдвяні концерти» (2002; 2003), танц. програми в Китаї, Польщі. Балетмейстер-постановник опери «Історія Кая та Герди» (2006), муз. казки «Стійкий олов’яний солдатик» (обидві — С. Баневича), мюзиклу «Зачарований чумак» І. Поклада (обидві — 2009).
Партії: Ігор («Ольга» Є. Станковича), Фея Карабос, Ротбарт, Паоло («Спляча красуня», «Лебедине озеро», «Франческа да Ріміні» П. Чайковського), Абдерахман («Раймонда» О. Глазунова), Ґірей («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Тібальд («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Візир («Легенда про любов» А. Мелікова), Спартак, Крас («Спартак» А. Хачатуряна), Принц Лимон («Чіполліно» К. Хачатуряна), Ескамільо («Кармен-сюїта» Ж. Бізе–Р. Щедріна), Гюрн, Метш («Сильфіда» Х. Левенсхольда).
Вистави: «Горбоконик» Р. Щедріна (1985), «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича (1986; 1998), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1989), «Попелюшка» С. Прокоф’єва (1989; 1991; 2009), «Лісова пісня» М. Скорульського (1991; 2000), «Спляча красуня» (1991; 2006), «Лускунчик» (2004) П.Чайковського, «Ніч перед Різдвом» (1993; 2008), «Вікінґи» (1998; 2000) Є. Станковича, «Жар-птиця» І. Стравинського, «Новий Декамерон» на музику М. Равеля (обидві — 1999), «Мауґлі» О. Градського (2003), «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського, «Спартак» А. Хачатуряна (обидві — 2006), «Буратіно і чарівна скрипка» (2007), «Бармалей та Айболить» Ю. Шевченка, «Каприси долі» Н. Паґаніні–М. Скорика (обидві — 2011).
Літ.: Диченко І. Балетна сповідь Панночки і Хулігана // Музика. 1988. № 4/5; Цебенко І. «Мауглі» повертаються // Театр.-концерт. Київ. 2003. № 4; Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003; Кравец Л. Импрессии Виктора Литвинова // Cо вкусом. 2005. № 6; Тарасенко Л. Брейк-данс в джунглях // День. 2006, 23–29 трав.; Станишевский Ю. Украинский балетный театр: история и современность. К., 2008.
Т. О. Швачко
Основні партії
Ігор («Ольга» Є. Станковича), Фея Карабос, Ротбарт, Паоло («Спляча красуня», «Лебедине озеро», «Франческа да Ріміні» П. Чайковського), Абдерахман («Раймонда» О. Глазунова), Ґірей («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Тібальд («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Візир («Легенда про любов» А. Мелікова), Спартак, Крас («Спартак» А. Хачатуряна), Принц Лимон («Чіполліно» К. Хачатуряна), Ескамільо («Кармен-сюїта» Ж. Бізе–Р. Щедріна), Гюрн, Метш («Сильфіда» Х. Левенсхольда).
Основні вистави
«Горбоконик» Р. Щедріна (1985), «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича (1986; 1998), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1989), «Попелюшка» С. Прокоф’єва (1989; 1991; 2009), «Лісова пісня» М. Скорульського (1991; 2000), «Спляча красуня» (1991; 2006), «Лускунчик» (2004) П.Чайковського, «Ніч перед Різдвом» (1993; 2008), «Вікінґи» (1998; 2000) Є. Станковича, «Жар-птиця» І. Стравинського, «Новий Декамерон» на музику М. Равеля (обидві – 1999), «Мауґлі» О. Градського (2003), «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського, «Спартак» А. Хачатуряна (обидві – 2006), «Буратіно і чарівна скрипка» (2007), «Бармалей та Айболить» Ю. Шевченка, «Каприси долі» Н. Паґаніні–М. Скорика (обидві – 2011).
Рекомендована література
- Диченко І. Балетна сповідь Панночки і Хулігана // Музика. 1988. № 4/5;
- Цебенко І. «Мауглі» повертаються // Театр.-концерт. Київ. 2003. № 4;
- Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003;
- Кравец Л. Импрессии Виктора Литвинова // Cо вкусом. 2005. № 6;
- Тарасенко Л. Брейк-данс в джунглях // День. 2006, 23–29 трав.;
- Станишевский Ю. Украинский балетный театр: история и современность. К., 2008.