ЛИТО́ВЧЕНКО Ген­надій Володимирович (11. 09. 1963, м. Дні­продзержинськ Дні­проп. обл.) — футболіст (пів­захисник), тренер. Майстер спорту (1982), заслужений майстер спорту СРСР (1988). Заслужений тренер України (2006). Орден «За заслуги» 3-го (2004) та 2-го (2006) ступ. Закін. Дні­проп. ін­ститут фізичної культури і спорту (1987). Срібний призер чемпіонату Європи (Німеч­чина, 1988). Володар Кубків СРСР (1990) і Греції (1992). Чемпіон (1983, 1990), сріб. (1987, 1988) та бронз. (1984, 1985, 1989) призер чемпіонатів СРСР. Сріб. (1991, 1992) та бронз. (1993) призер чемпіонату Греції, бронзовий призер чемпіонату Австрії (1994). Срібний призер чемпіонату України (1996). Вихованець футбол. школи Дні­продзер­жин­ська та дні­проп. футбол. шко­ли «Дні­про-75». Ви­ступав за коман­ди «Дні­про» (Дні­пропетровськ, 1981–87; капітан 1984–87), «Ди­намо» (Київ, 1988–90), «Олімпіакос» (м. Пірей, Греція, 1990–93), «Борисфен» (Київ, 1993, 1995), «Адміра Вак­кер» (Ві­день, 1994), АЕЛ (м. Лімасол, Кіпр, 1995), «Чор­номорець» (Одеса, 1996). У чемпіонатах СРСР зі­грав 256 ігор, забив 56 голів, у чемпіонатах України — від­повід­но 27 і 4, в іноз. чемпіонатах — 107 і 15, у Євро­кубках — 33 і 11. Кращий футболіст СРСР (1984, за опитува­н­ням моск. часопису «Футбол») та України (1990, за опитува­н­ням часопису «Голос Укра­їни»). Член збір. команд СРСР (1983–84, 1984–90; провів 57 матчів, забив 15 голів; за олімп. збірну команду СРСР — 2 матчі) та Укра­їни (1993–94; 4 матчі). У списках 33 кращих футболістів СРСР — 7 разів, з яких 3 — на 1-му м. (1983, 1988, 1989). Тренери — В. Ємець, Є. Кучеревський. Пра­цював тренером футбол. клубу ЦСКА (Київ, 1996–97), гол. тренером команд «Кривбас» (м. Кри­вий Ріг Дні­проп. обл., 2000–01; у 1998–2000, 2012 — тренер), «Металіст» (Харків, 2003–04), «Харків» (2005–06), «Динамо-2» (Київ, 2007–10), «Волга» (м. Ниж­ній Новгород, РФ, 2013–14); водночас — тренер молодіж. (2002–10) і нац. (2008–12) збір. команд України.