Литовченко Микола Федорович

ЛИТО́ВЧЕНКО Микола Федорович (01. 06. 1943, с. Гребінки, нині смт Васильків. р-ну Київ. обл.) — архітектор. Член САУ (1975–98; у 1986–98 — заступник голови Київ. організації), член-кореспондент Укр. академії архітектури (1995–99). Заслужений архітектор України (1993). Премія РМ СРСР (1975). Закін. архіт. факультет Львів. с.-г. інституту (1970). Відтоді працював у Києві: 1970–72 — в «УкрНДІдіпросільгосп»; 1972–86 — в «УкрНДІци­вілсільбуд»: гол. архітектор про­ектів, 1980–86 — керівник комплекс. відділу (філії); 1986–96 — нач. Гол. упр. архітектури та містобудування–гол. архітектор Київ. обл., 1996–99 — заступник голови Київ. облдержадміністрації з питань будівництва, архітектури та житл.-кому­нал. господарства. Виконав бл. 50 автор. проектів житл. і громад. споруд та комплексів, зокрема у смт Калита Бровар. р-ну (1975), с. Циблі Переяслав-Хмельн. р-ну (1976), а також громад. цент­ру у с. Радинка Поліс. р-ну (1983; усі — Київ. обл.), житл. забудови смт Кіровське Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл. (1985). Брав участь у створенні серії типових проектів житл. будинків і громад. споруд для забудови сіл (1978–95), підготовці нормативно-законодав. бази для житл.-цивіл. будівництва (1980–97) в Україні; спіль­но з проект. інститутами Держбуду УРСР розробив містобуд. обґрунтування розміщення та спорудження об’єктів житл. і соц. сфери для сімей, що підлягали обов’язковому відселенню з 30-кілометр. зони відчуження навколо ЧАЕС (1987–88). Автор поет. зб. «Не сон» (Біла Церква, 2015), у якій вміщено й низку його худож. творів, виконаних у техніках акварелі та пастелі.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю