Лихачівка
ЛИХАЧІ́ВКА – село Котелевського району Полтавської області. Підпорядк. Малорублів. сільс. раді. Знаходиться у межиріччі Ворскли та її лівої притоки Мерли, за 45 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та за бл. 1 км від сіл Вільхове і Васьки Зіньків. р-ну. Пл. 2,8 км2. За переписом 2001, насел. складало 215 осіб, станом на 2015 – 158 осіб; переважно українці. Побл. Л. досліджено поселення та кургани скіф. часу (див. «Вітова могила», «Розкопана могила»), сармат. поховання, знайдено рим. монети та печатку. У писем. джерелах 1571 згадується поселення Лихачів Байрак, яке, ймовірно, знаходилося на тер. сучас. Л. 1668 тут проживало бл. 100 осіб. Село входило до Рублів. сотні Охтир. полку; пізніше – Охтир. пов. (1780–96 – Харків. намісництва, від 1797 – Слобідсько-Укр., від 1835 – Харків. губ.). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У 2-й пол. 1920-х рр. – село Рублів. р-ну. 1926 мешкало 1290 осіб. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 60 % лихачівців), зазнали сталін. репресій. Від 6 жовтня 1941 до 21 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у Л. – Будинок культури, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятний знак жертвам голодомору. Серед видат. уродженців – колекціонер, видавець, почес. чл. НСХУ О. Петренко.
Літ.: Костюк В. К. Край Дикого Поля. Нариси з історії Котелевщини. П., 2009.
С. П. Швидка
Рекомендована література
- Костюк В. К. Край Дикого Поля. Нариси з історії Котелевщини. П., 2009.