Лихолай Тамара Полікарпівна

ЛИХОЛА́Й Тамара Полікарпівна (10. 11. 1922, містечко Сміла Київ. губ., нині місто Черкас. обл.) — співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог, музично-громадська діячка. Закін. Київську консерваторію (від 1939 навч. у М. Донець-Тессейр). Під час 2-ї світової війни виступала в різних укр. операх і п’єсах. У 1940-х рр. співала в Братиславі, згодом — у Австрії, Швейцарії, Німеччині, Франції. 1949 емігрувала до Арґентини, де 1964 співала в театрі «Колон» у Буенос-Айресі, брала участь в укр. концертах, викладала теорію співу і музики, гру на бандурі. 1964 оселилася у Нью-Йор­ку, де продовжила виконавчо-пед. діяльність, налагодила випуск платівки «Для українських дітей», серед пісень — «Добрий вечір», «Півники», «Зайченя», «До­щик», «Колисанка», «Танцювали миші» та ін. 1965 виконала партію Оксани в опері «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського в Укр. опер. ансамблі Л. Рейнаровича (Нью-Йорк). У Буенос-Айресі випустила альбом «Укра­їнські пісні» (1954), фортепіан. супровід до якого забезпечив С. Сапрун. Сюди увійшли пісні «Айстри», «Якби мені, мамо, на­мисто» М. Лисенка, «Синя чічка» М. Гайворонського, «Розвійтеся з вітром» К. Стеценка, «Гандзя» Д. Бонковського, «В гаю зелененькім», «Прилинь, прилинь» з опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Серед партнерів — Г.-А. Андреадіс, І. Гош, В. Карпинич, М. Кокольська, В. Мельничин, Л. Рей­нарович, І. Семокиш, М. Чалий, Б. Чаплинський, Г. Шерей. У сольних концертах Л. постійно виконувала твори укр. композиторів М. Лисенка, В. Заремби, С. Людкевича, А. Вахнянина, Я. Степового, Б. Лятошинського та українські народні пісні. Від 1980 мешкає у м. Ґлен Спей (шт. Нью-Йорк, США), де стала чл. Союзу українок Америки, керує хором церкви св. Петра й Павла та вокал. жін. квартетом «Дзвін», у складі якого співали Р. Гавур, А. Плискун, Т. Лихолай, Е. Мартинець. 2008 Л. співала у жін. квар­теті «Дзвін» на вечорі, присвяч. вшануванню пам’яті Лесі Українки.

Завантажити статтю