ЛІ́БЕРМАН Овсій Григорович (20. 09(02. 10). 1897, м. Славута Поділ. губ., нині Хмельн. обл. — 11. 11. 1981, Хар­­ків) — економіст. Чоловік Р. Горовиць. Доктор економічних наук (1956), професор (1959). Закін. гімназію в Києві (1915), юрид. факультет Київ. університету (1920), маш.-буд. факультет Хар­­ків. інж.-екон. ін­ституту (1933). Під час навч. працював статистиком Все­­рос. земської спілки, секр. Київ. міської продовол. управи, секр. губерн. Держ. контролю; від 1921 — спів­роб. Наркомату робітн.-селян. інспекції УСРР (Харків); 1924–25 і 1929 пере­бував у наук. від­рядже­н­нях у Німеч­чині (ви­вчав облік виробництва). Очолював лаб. обліку і аналізу виробництва, створив першу в країні станцію машин. обліку на заводі «Серп і Молот» у Харкові. 1933–62 (з пере­рвами) — завідувач кафедри економіки та організації маш.-буд. виробництва Харків. інж.-екон. ін­ституту; від 1963 — професор кафедри планува­н­ня, статистики і обліку Харків. університету. 1938 заарешт. за звинуваче­н­нями у шпигунстві й тероризмі, однак незабаром виправ­даний і звіль­­нений. Від кін. 1940-х рр. на пром. під­приємствах Харкова та Хар­­ків. обл. вів роботу із вдосконале­н­ня та покраще­н­ня госп. діяльності, 1959 при Харків. інж.-екон. ін­ституті організував Н.-д. лаб. з економіки й планува­н­ня промисловості Харків. раднаргоспу. За резуль­­татами дослідж. сформулював пропозиції щодо реформува­н­ня госп. механізму промисловості СРСР, які подав у ви­гляді доповід. записки до ЦК КПРС і виклав у ст. «План, прибыль, премия» // «Правда», 1962, 9 сентября, що викликала широку екон. дис­кусію. Ви­ступав за роз­шире­н­ня само­стійності під­приємств, формува­н­ня планів на основі замовлень (зокрема й держ.), за­провадже­н­ня винагород і частк. самофінансува­н­ня за рахунок прибутку. Його ідеї викори­став голова РМ СРСР О. Косигін, який намагався реформувати рад. економіку.