Лібовицький Володимир

ЛІБОВИ́ЦЬКИЙ Володимир (10. 11. 1906, с. Но­­вини Чеські Волин. губ., нині Новини Млинів. р-ну Рівнен. обл. — 18. 12. 1984, Прага) — артист балету, хорео­граф. Навч. у школі нар. танцю В. Авраменка (Рівне, 1923–25), у балет. студії Є. Ніковської у Празі (1928–33). Від 1930 ви­ступав у Праз. опереті, 1934–37 — перший соліст балету Словац. нац. театру (Бра­тислава), 1937–39 — худож. кер. театру «Нова сцена» (м. Хуст, нині Закарп. обл.), де 1938 організував балетну школу, сприяв вживан­ню української мови під час репетицій. 1939–46 — хорео­граф Женев. опери, 1946–54 — Армій. худож. ансамблю ім. В. Нєдлого (Прага), 1954–56 — оперетк. трупи Укр. нар. театру, Під­дуклянського українського народного ансамблю (обидва — м. Пряшів, нині Словач­чи­­на), у якому по­ставив муз.-драм. ви­стави з великими хореогр. епізодами, зокрема «Майська ніч», «Маруся Богуславка» М. Ста­рицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, перший укр. балет у Чехо-Словач­чині — «Марійка» (разом із композитором Р. Спішаком, 1955). Серед кращих по­становок — драм. поема «Над Дні­пром» Олександра Оле­ся, балет. композиція «Українсь­ка танцювальна сюїта» (пока­за­на на Між­нар. фестивалі фоль­к­лор. танцю, м. Люцерна, Швей­царія). Зі­грав одну з провід. ро­лей у фільмі «Полонинське коха­н­ня» (1938), присвяч. життю гуцулів.

Завантажити статтю