ЛІ́ВШИЦЬ Віктор Ісакович (14. 12. 1924, Харків — 29. 06. 2013, там само) — архітектор. Заслужений архітектор України (1995). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2008). Державна премія України у галузі архітектури (1999). Закін. Харків. інж.-буд. ін­ститут (1950). Працював 1950–51 у Харків. гірн.-індустріал. ін­ституті; 1951–2012 — у проект. ін­ституті «Укр­ді­провуз» (Харків), де про­йшов шлях від архітектора до дир. і гол. архітектора. Спів­автор тео­рії роз­витку планув. структур навч. закладів, засн. архіт. школи. Брав участь у роз­роблен­ні генплану Харкова (1986), проектуван­ні м-ка ВНЗів на 60 тис. студентів, корпусів юрид. і фар­мацевт. академій, політех. і пед. університетів у Харкові, Ужгород. університету, Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут», технол. і с.-г. університетів у м. Бєлгород (РФ). Автор архіт. частини памʼятника В. Висоць­кому в Харкові (2013, скульптор О. Демченко). Отримав низку премій на між­нар. конкурсах.