Лівшиць Віктор Ісакович

ЛІ́ВШИЦЬ Віктор Ісакович (14. 12. 1924, Харків — 29. 06. 2013, там само) — архітектор. Заслужений архітектор України (1995). Почес. чл. Укр. академії архітектури (2008). Державна премія України у галузі архітектури (1999). Закін. Харків. інж.-буд. інститут (1950). Працював 1950–51 у Харків. гірн.-індустріал. інституті; 1951–2012 — у проект. інституті «Укр­діпровуз» (Харків), де пройшов шлях від архітектора до дир. і гол. архітектора. Співавтор тео­рії розвитку планув. структур навч. закладів, засн. архіт. школи. Брав участь у розробленні генплану Харкова (1986), проектуванні м-ка ВНЗів на 60 тис. студентів, корпусів юрид. і фар­мацевт. академій, політех. і пед. університетів у Харкові, Ужгород. університету, Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут», технол. і с.-г. університетів у м. Бєлгород (РФ). Автор архіт. частини пам’ятника В. Висоць­кому в Харкові (2013, скульптор О. Демченко). Отримав низку премій на міжнар. конкурсах.

Завантажити статтю