Лівшиць Віктор Якович
ЛІ́ВШИЦЬ Віктор Якович (14. 01. 1928, Одеса — 06. 03. 2012, м. Бостон, шт. Массачусетс, США) — альпініст, тренер. Майстер спорту (1959), почес. м. сп. СРСР (1966). Навч. в укр. школі інструкторів альпінізму під керівництвом М. Погребецького (1948), закін. школу інструкторів ВЦРПС (1949; обидві — Кавказ), Одес. політех. інститут (1954), Університет (1976). 8-раз. чемпіон України (1960–62, 1964–67, 1970). Виступав за обл. спортивне товариство «Авангард» (Одеса), де керував спорт. групою альпіністів (1959–70). Тренери — К. Баров, А. Лупандіна. Працював у ВАТ «Одес. завод радіал.-свердлил. верстатів» (1947–96): заст. гол. інж.; у альпініст. таборах. Кер. сходжень (1958–78), тренер команди (1960–70) Одес. альпініст. клубу. Організатор і капітан збірної команди Одеси з альпінізму. Голова ради Одес. обл. федерації альпінізму (1958–70), Ради ветеранів альпіністів Одеси (1990–96), чл. президії Федерації альпінізму та скелелазіння України (1990–96). Член альпініст. клубу «Одеса», рятув. загону (1968), почес. рятувальник РФ (2002). Керував спорт. експедиціями на Памір і Тянь-Шань (1965–66, 1968–69). Підготував М. Горбенка, В. Свириденка, В. Симоненка, м. сп. Б. Британова, О. Єрохіна, В. Нелупова. Керував та брав участь у пошук.-рятув. і транспорт. роботах з допомоги потерпілим у горах. Налагодив серійне виробництво та випробування різноманіт. альпініст. спорядження, брав участь у роботі комісій спорт. комітету СРСР з його випробовування. Наприкінці 1990-х рр. емігрував до США.