Лівшиць Володимир Аронович
ЛІ́ВШИЦЬ Володимир Аронович (06. 10. 1923, Петроград, нині С.-Петербург — 10. 06. 2017, там само) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1965), професор (1973). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. університет (нині С.-Петербург, 1948). Працював 1952–58 вченим секр., зав. сектору таджиц. мови Інституту мови та літ-ри АН Таджиц. РСР (Сталінабад, нині Душанбе); водночас викладав у Сталінабад. пед. інституті; від 1958 — у С.-Петербур. філії Інституту сходознавства РАН: ст. н. с., пров. н. с., гол. н. с. 1993 співпрацював з Інститутом сходознавства НАНУ (Київ), зокрема викладав давньоперс., бактрій., согдій. та хорезмій. мови молодим ученим-іраністам, а також надавав їм консультації щодо вивчення скіф.-сармат. і алан. лексики. Наукові дослідження з іраністики, історії іран. мов, етнографії іран. народів. Переклав низку текстів із давньо- та середньоіран. мов.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Согдийские документы с горы Муг. Вып. 2. Юридические документы и письма. Чтение, перевод, комментарий. Москва, 1962; The Khwarezmian calendar and the eras of the Ancient Chorasmia // Acta Antiqua Acadaemiae Scientiarum Hungaricae. Budapest, 1968. T. 16; О происхождении древнетюркской рунической письменности // Сов. тюркология. 1978. № 4; Согдийские документы из замка Чильхуджра // Scripta Gregoriana: Сб. в честь 70-летия академік Г. Бонгард-Левина. Москва, 2003; A Sogdian precursor of Omar Khayyam in Transoxiana // Iran and Caucasus. Research Papers from the Caucasian Centre for Iranian Studies. London; Boston, 2004. Vol. 8.1.
Завантажити статтю
Людина 
