Лівшиць Яків Абрамович

ЛІ́ВШИЦЬ (ЛІ́ФШИЦЬ) Яків Абрамович (03. 01. 1896, м. Мозир, нині Гомел. обл., Білорусь — 01. 02. 1937, Москва) — один із керівників радянських органів державної безпеки. Державні нагороди СРСР. Працював на виробництві. 1913–14 — чл. партії есерів, 1917 вступив до більшов. партії. Від 1919 був головою Київ., Донец., Харків., Черніг. губерн. ЧК; від жовтня 1922 — у апараті ЦК КП(б)У; від вересня 1923 — нач. секретно-оператив. частини, від жовтня — заступник голови ГПУ УСРР. За свідченнями сучасників, вирізнявся особл. жорстокістю, особисто розстрілював ув’язнених. Від 1924 — заступник керуючого тресту «Донвугілля» (Харків). 1927–29 виїжджав до Німеччини для закупівлі обладнання для шахт. 1928 виключений із ВКП(б), 1929 поновлений. Від 1930 — нач. Пд., Пн.-Кавказ. і Моск.-Курської залізниць; від 1935 — заступник наркома шляхів сполучення СРСР. 16 листопада 1936 заарешт., 30 січня 1937 за звинуваченням у приналежності до антирад. троцькіст. центру засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1988.

Рекомендована література

1. Шаповал Ю. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, докумен­ти. К., 1997;
   Google Scholar Internet
2. Гонтмахер М. Евреи на донской земле. История. Факты. Биографии. Ростов-на-Дону, 1999;
   Google Scholar Internet
3. Абрамов В. Евреи в КГБ. Палачи и жертвы. Москва, 2005.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю