Лідов Петро Олександрович
ЛІ́ДОВ Петро Олександрович (17. 11. 1906, Харків — 22. 06. 1944, Полтава) — журналіст. Усиновлений О. Лідовим. Закін. робітфак у Харкові (1920-і рр.). Працював на сірник. ф-ці, кур’єром, токарем, майстром харків. заводу «Електронмаш». Друкувався від 1920. Від 1925 — репортер г. «Харьковский пролетарий», секр. і заст. ред. окруж. г. «Селянські вісті» (м. Конотоп, нині Сум. обл.), завідувач відділу і відп. секр. г. «Комсомолець України» (Харків). На поч. 1930-х рр. переїхав до Москви, де працював у г. «Авиамотор», «Мартеновка»; від 1937 — у г. «Правда»: кор. відділу парт. життя, завідувач відділу оглядів преси. Від 1940 — кор. у Білорусі. Як військкор г. «Правда» 24 червня 1941 опублікував статтю про захисників Бреста «Слава храбрым». Друкував закличні матеріали з ін. місць бойових дій. Автор опублік. 1942 резонанс. нарисів «Таня» і «Кто была Таня», де вперше згадано ім’я З. Космодем’янської. За завданням редакції прибув до Полтави для підготовки статті про амер. льотчиків, які базувалися у місті. Загинув під час нальоту нім. авіації. Похований з бойовими друзями у Петровському парку, на могилі американці встановили пам’ятник у вигляді пропелера. У Полтаві його іменем 1965 названо вулицю. 1969 перепохов. на тер. мемор. комплексу Солдат. Слави.
Рекомендована література
- Дунаєвський О. Він з нами назавжди: До 70-річчя з дня народж. П. О. Лідова // Прапор. 1976. № 11;
- Корнющенко І. Журналісти йшли в бій // Зоря його слави. К., 1995;
- Григораш Д. Лідов Петро Олександрович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
