Ліндґрен Астрід-Анна-Емілія

ЛІ́НДҐРЕН Астрід-Анна-Емілія (Lindgren Astrid Anna Emilia; 14. 11. 1907, м. Вімерб’ю, провінція Смоланд, Швеція – 28. 01. 2002, Стокгольм, похов. у рідному місті) – шведська письменниця, громадська діячка. Член соціал-демократ. партії Швеції. Почес. д-р Університетів у Лінчепінзі (Швеція, 1973), Лестері (Велика Британія, 1978) та Варшаві (1989). Медаль Нільса Гольґерсона (Швеція, 1950), Міжнар. золота медаль ім. Г.-К. Андерсена (1958), велика нагорода Швед. Академії (1971), премії Л. Керролла (Велика Британія, 1973), ім. Я. Корчака (Польща, 1979), ім. Змая (Югославія), ім. К. Бліксен (Данія; обидві – 1985), медалі Л. Толстого (РФ, 1987), А. Швейцера (США, 1989). Закін. середню школу (1923). Відтоді працювала коректором, журналісткою г. «Vimmerby Tid­ning» (1923–26); секр.-стеногра­фісткою Королів. автомоб. клубу (1929–31); ред. дит. літ-ри видавництва «Raben & Sjögren» («Рабен і Шеґрен», Стокгольм, 1947–70). Обстоювала пацифіст. переконання й пропагувала виховання дітей без насильства й тілес. покарань. Активно виступала проти високих податків у Швеції та за гуманізм. На радіо й телебаченні вела вікторини й розмовні програми, читала власні тексти. Писала переважно для дітей. Створила понад 40 повістей і стільки ж «книжок-малюнків». Частина її творів – повісті з казк. сюжетом або такі, де дія відбувається у світі, створ. уявою їхніх героїв; інші – реаліст., психологічно довершені твори, герої яких – звичайні веселі, дотепні, винахідливі діти, здатні на нерозважні вчинки, але спроможні відчувати несправедливість і виступати проти підступ. злочинців. Для літ. стилю Л. властиві нар. казк. дух, поетичність, щирість, теплий гумор і дотепність. Осн. книги: «Britt-Mari lät­tar sitt hjärta» («У Бріт-Марі легшає на серці», 1944), «Pippi Lång­strump» («Пеппі Довгапанчоха», 1945), «Pippi Långstrump går om­­bord» («Пеппі Довгапанчоха сідає на корабель»), «Mästerdetektiven Blomkvist» («Знаменитий детек­тив Блюмквіст»; обидві – 1946), «Pippi Långstrump i Söderhavet» («Пеппі Довгапанчоха в південних морях», 1948), «Nils Karlsson-Pyssling» («Домовичок Нільс Карлсон», 1949), «Mio, min Mio» («Міо, мій Міо», 1954), «Lillebror och Karlsson på taket» («Малий і Карлсон, що живе на даху», 1955), «Rasmus på luften» («Расмус-волоцюга», 1956), «Madiken» («Мадіка», 1960), «Karlsson på taket flyger igen» («Карлсон прилітає знов», 1962), «Emil i Lönneberga» («Еміль з Льонеберґи», 1963), «Nya hyss av Emil i Lönneberga» («Нові витівки Еміля з Льоне­бер­ґи», 1966), «Karlsson på taket smy­ger igen» («Карлсон прилітає знов», 1968), «Bröderna Lejonhjär­ta» («Брати Лев’яче серце», 1973), «Ronja rövardotter» («Роня, дочка розбійника», 1981). Авторка автобіогр. нарисів «Mina påhitt» («Мої вигадки», 1971), спогадів про батьків «Samuel August från Sevedstorp och Hanna i Hult» («Самюель Авґуст із Севедсторпа і Ганна з Гюльта», 1973), щоденник. записів, які не мала наміру друкувати, видані 2015 – «Krigsdagböcker. 1939–1945» («Що­­денники з часів війни. 1939–1945»). Усі зазначені книги опубл. у Стокгольмі. Багато з них екранізовано, зокрема швед. реж. У. Гелльбумом. Вистави за творами Л. ставлять на театр. сценах у всьому світі, зокрема п’єси «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон», «Ковбаска, Буман та інші» – у театрах Києва, Чернігова, Харкова, Полтави, Житомира, Чернівців. Твори Л. перекладено 95-ма мовами. Укр. мовою частину з них переклали О. Сенюк, Г. Кирпа. Від 1967 видавництво «Raben & Sjögren» присуджує премію ім. Л. 2002 урядом Швеції засн. Міжнар. літ. премію пам’яті Л. (5 млн швед. крон). 1991 у Данії виведено сорт троянд «Астрід Ліндґрен». 1996 на її честь за пропозицією РАН названо астероїд № 3204, у Німеччині понад 180-ти школам присвоєно її ім’я. 1996 Л. встановлено па­м’ят­ник у Стокгольмі (автор М. Алек­сандерсон). Відкрито Музей Юнібакен у Стокгольмі (1996) та Мемор. музей Л. у м. Вімерб’ю (2007). Банк Швеції повідомив 2011 про запуск в обіг 20-кроно­вої купюри із зображенням Л. у серії 2015–16.

Тв.: укр. перекл. – Малий і Карлсон, що живе на даху. 1963; Карлсон прилітає знову. 1965; Знаменитий детектив Блюмквіст. 1968; Нові пригоди Карлсона, що живе на даху. 1971; Пеппі Дов­гапанчоха. 1977; Брати Лев’яче Серце. 1985; Роня, дочка розбійника. 1987; Міо, мій Міо. Расмус-волоцюга. 1990; Пригоди Еміля з Льонеберґи. 2010; Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці. 2010; Домовичок Нільс Карлсон. 2010; Сонячна галявина. 2011; Діти з Гамірного. 2012 (усі – Київ).

Літ.: M. Strömstedt. Astrid Lindgren: levnadsteckning. Stockholm, 1977; Кос­тецький А. «Поки є діти – будуть казки!..» // Ліндгрен А. Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху. К., 1990; V. Edström. Det svänger om Astrid. Stockholm, 2007; Дивовижний світ мрій і пригод Астрід Ліндґрен (до 105-річчя від дня народж. швед. письменниці-казкарки Астрід-Анни-Емілії Ліндґрен): Бібліогр. покажч. К., 2012; J. Andersen. Denna dagen, ett liv. En biografi över Astrid Lindgren. Stockholm, 2014.

Г. М. Кирпа

Основні твори

укр. перекл. – Малий і Карлсон, що живе на даху. 1963; Карлсон прилітає знову. 1965; Знаменитий детектив Блюмквіст. 1968; Нові пригоди Карлсона, що живе на даху. 1971; Пеппі Дов­гапанчоха. 1977; Брати Лев’яче Серце. 1985; Роня, дочка розбійника. 1987; Міо, мій Міо. Расмус-волоцюга. 1990; Пригоди Еміля з Льонеберґи. 2010; Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці. 2010; Домовичок Нільс Карлсон. 2010; Сонячна галявина. 2011; Діти з Гамірного. 2012 (усі – Київ).

Рекомендована література

1. M. Strömstedt. Astrid Lindgren: levnadsteckning. Stockholm, 1977;
   Google Scholar Internet
2. Кос­тецький А. «Поки є діти – будуть казки!..» // Ліндгрен А. Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху. К., 1990;
   Google Scholar Internet
3. V. Edström. Det svänger om Astrid. Stockholm, 2007;
   Google Scholar Internet
4. Дивовижний світ мрій і пригод Астрід Ліндґрен (до 105-річчя від дня народж. швед. письменниці-казкарки Астрід-Анни-Емілії Ліндґрен): Бібліогр. покажч. К., 2012;
   Google Scholar Internet
5. J. Andersen. Denna dagen, ett liv. En biografi över Astrid Lindgren. Stockholm, 2014.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю