Лінеїт

Визначення і загальна характеристика

ЛІНЕЇ́Т (від імені швед. ботаніка К. Лін­нея) — мінерал, сульфід кобальту ко­ординаційної будови групи шпінелей. Л. уперше виділив 1845 австр. геолог В.-К. Гейдінґер. Формула: Co₃S₄. Містить (у %): Co — 57,96; S — 42,04. Co заміщується Ni, Fe, Cu. Має кубічну сингонію та недосконалу спайність; форми виділе­н­ня: ок­­таедричні кри­стали, іноді зернисті масивні агрегати. Густина 4,8–5,0; твердість 5,5. Колір білий, світло-сірий з рожевим від­­тінком, часто з жовтою грою ко­льорів, сіро-сталевий; блиск ме­талічний; риска сірувато-чорна; не­про­зорий. Крихкий. Зу­стріча­ється у гідротермал. родовищах у асоціації з халькопіритом, піритом, міларитом. Є джерелом кобальту та нікелю. Великі крис­тали зна­йдені у Конґо, Німеч­чині та США; менші — у Швейцарії, РФ і Казах­стані. В Україні виявлено у Микитівському родовищі ртуті.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

Завантажити статтю