Лінецький Віталій Борисович
Визначення і загальна характеристика
ЛІНЕ́ЦЬКИЙ Віталій Борисович (22. 10. 1971, Івано-Франківськ — 16. 07. 2014, Київ) — актор. Заслужений артист України (2004). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1992; викл. Л. Олійник). Працював 1993–95 у Київському ТЮГу на Липках; від 1995 — у Київському театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Актор широкого діапазону творчих можливостей, наділений чудовою природною органічністю, вирізнявся вмінням передати не лише найтонші нюанси психологічного стану героїв, а й гостроту, парадоксальність їх думок. Усім його персонажам були притаманні ліризм і легка самоіронія. Трагічно загинув.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Дем’ян («Чарівниця» за І. Карпенком-Карим), Хома («Нехай одразу двох не любить» за М. Старицьким), Поприщин («Записки божевільного» за М. Гоголем), Павлуша Володін («Дрібний біс» за Федором Сологубом), Расплюєв («Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна), Єгор Петрович Войницький («26 кімнат» за А. Чеховим), Роберто Зукко (однойм. п’єса Б.-М. Кольтеса), Блазень Фесте («Що завгодно, або Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Нік («Хто боїться..?» за Е. Олбі), Войцек («Войцек. Карнавал плоті» за Ґ. Бюхнером), Сеньйор Меїс («Трохи вина… або 70 обертів» за Л. Піранделло), Неоптолем («Філоктет-концерт» за Софоклом); у кіно — Олег Пожарський («День народження Буржуя», 2000, «День народження Буржуя-2», 2001; обидва — реж. А. Матешко), Полянський («Лялька», 2002, реж. Б. Небієрідзе, В. Попков), Юрченко («Дух землі», 2003, реж. В. Янощук), Саша Бамбізо («Нappypeople» («Щасливі люди»), 2006, реж. О. Шапіро), Олексій Павлович Зимін («Люблю тебе до смерті», 2007, реж. О. Кирієнко), Смоляков («Загін», 2008, серіал, реж. С. Чекалов), Інвалід («Будинок із баштою», 2011, реж. Є. Нейман), Степан Шуліка («Той, хто пройшов крізь вогонь», реж. М. Іллєнко), Він («Вічне повернення», реж. К. Муратова; обидва — 2012).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
