Лінецький Віталій Борисович
ЛІНЕ́ЦЬКИЙ Віталій Борисович (22. 10. 1971, Івано-Франківськ — 16. 07. 2014, Київ) — актор. Заслужений артист України (2004). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1992; викл. Л. Олійник). Працював 1993–95 у Київ. ТЮГу на Липках; від 1995 — у Київ. театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Л. — актор широкого діапазону твор. можливостей, наділений чудовою природ. органічністю, вирізнявся вмінням передати не лише найтонші нюанси психол. стану героїв, а й гостроту, парадоксальність їх думок. Усім його персонажам були притаманні ліризм і легка самоіронія. Трагічно загинув.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Дем’ян («Чарівниця» за І. Карпенком-Карим), Хома («Нехай одразу двох не любить» за М. Старицьким), Поприщин («Записки божевільного» за М. Гоголем), Павлуша Володін («Дрібний біс» за Федором Сологубом), Расплюєв («Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна), Єгор Петрович Войницький («26 кімнат» за А. Чеховим), Роберто Зукко (однойм. п’єса Б.-М. Кольтеса), Блазень Фесте («Що завгодно, або Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Нік («Хто боїться..?» за Е. Олбі), Войцек («Войцек. Карнавал плоті» за Ґ. Бюхнером), Сеньйор Меїс («Трохи вина… або 70 обертів» за Л. Піранделло), Неоптолем («Філоктет-концерт» за Софоклом); у кіно — Олег Пожарський («День народження Буржуя», 2000, «День народження Буржуя-2», 2001; обидва — реж. А. Матешко), Полянський («Лялька», 2002, реж. Б. Небієрідзе, В. Попков), Юрченко («Дух землі», 2003, реж. В. Янощук), Саша Бамбізо («Нappypeople» («Щасливі люди»), 2006, реж. О. Шапіро), Олексій Павлович Зимін («Люблю тебе до смерті», 2007, реж. О. Кирієнко), Смоляков («Загін», 2008, серіал, реж. С. Чекалов), Інвалід («Будинок із баштою», 2011, реж. Є. Нейман), Степан Шуліка («Той, хто пройшов крізь вогонь», реж. М. Іллєнко), Він («Вічне повернення», реж. К. Муратова; обидва — 2012).
Рекомендована література
- Суботіна Л. Магічний імпульс гри // Кіно-Театр. 1997. № 5;
- Миодушевская С. 70 оборотов Виталия Линецкого // Cosmopolitan. 2000. № 5;
- Вергеліс О. У неосвітленому переході (Віталій Лінецький) // ДТ. 2014, 8–15 серп.
Завантажити статтю
Людина 
