Лінецький Іцхак-Іоель
ЛІНЕ́ЦЬКИЙ Іцхак-Іоель (08. 09. 1839, Вінниця – 23. 09. 1915, Одеса) – письменник-сатирик. Виховувався у реліг. родині. 1862, усупереч волі батьків, потайки поїхав до Житомира, де вступив до рабин. училища і познайомився з євр. письменником та публіцистом Е. Цвейфелєм. Писав мовою їдиш. Його перший твір – вірш «קילעשראמ רעזייב רעד» («Грізний начальник», 1863), який у подальшому дав назву зб. сатири (О., 1869). Об’єктами сатири Л. були громад. діячі, побожні євреї, асимілятори, інтелігенти, які відмовлялися від нар. мови. 1867 переїхав до Одеси, друкувався в євр. періодиці. У тижневику «רשבמ לוק» («Голос вісника») 1868 почав друкуватися з продовженнями роман «לעגנוי שיליופ א» («Польський хлопчик»; окреме вид. – О., 1869), у наступ. вид. – під назвою «לעגנוי עשידיסח סאד» («Хасидський хлопчик», Вільна, 1897), в якому автор сатирично зобразив побут хасидів. Герої роману описані досить схематично і тенденційно, але жива, яскрава мова й грубуватий нар. гумор принесли йому успіх (витримав низку видань). 1872 випустив в Одесі «ראי ןופ טלוו-חול רעד» («Всесвітній календар на рік») – у пародій. віршах та прозі відобразив традиц. євр. спосіб життя. У 2-й пол. 1870-х рр. Л. зробив дві невдалі спроби вид. газет на їдиш: «קילארשי» («Ісролік»; спільно з А. Гольдфаденом) у Львові (1875–76) та «לאנאיצאנ» («Національ») у Румунії (1886). У своїх статтях у г. «קילארשי» обстоював концепцію виключ. права їдиш бути літ. мовою, вважаючи іврит невідповід. духу часу. У літ. альманасі «קעטאילביב-סקלאפ עשידוי» («Єврейська народна бібліотека», Київ, 1888, № 1), який видавав Шолом-Алейхем, вміщено роман Л. «ןיירכ ןיא םעראוו רעד» («Черв’як у хроні»); окремою кн. опубл. під назвою «טיוט טינ, קידעבעל טינ» («Ні живий ні мертвий, чи син польського хлопчика», Вільна, 1898) – продовження його першого роману, але вже без колиш. сатир. забарвлення. У 1880-х рр. Л. ненадовго захопився ідеями палестинофільства та написав на їдиш декілька статей сіоніст. змісту. Переклав зі скороченнями мовою їдиш кн. «קלאפ ןעשידוי םיניפ עטכישעג» («Історія євреїв з найдавніших століть до теперішнього часу», 1883–85) Г. Ґреца, п’єсу «םכח רעד ןתנ» («Натан Мудрий», 1884; обидві – Одеса) Ґ. Лессінґа.
Г. А. Ривкіна