Ліницька Любов Павлівна

Визначення і загальна характеристика

ЛІНИ́ЦЬКА Любов Павлівна (за чоловіком — Загорська; 15(27). 12. 1865, сло­бода Преображенська, нині с. Преображен­не Сватів. р-ну Луган. обл. — 05. 02. 1924, Київ) — актриса. Дружина І. Загорського. Закін. гімназію у Харкові (1884). Сценічну діяльність роз­­почала 1887. Становле­н­ня і роз­­квіт таланту Л. від­булися в роки роботи в трупах М. Кропивницького (1889) та П. Саксаганського (1891–1909, з пере­рвами). Була провід. актрисою ві­домих укр. театрів: обʼ­єдн. Трупи М. Кропивницького під орудою П. Сак­саганського і М. Садовського за участі М. Заньковецької (1901–02), Київ. театру М. Садовського (1909–15), Товариства укр. акторів за участі М. Заньковецької та П. Саксаганського під орудою І. Марʼяненка (1915–16), Укр. нац. театру (1917–18), Держ. нар. театру (1918–22), Укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (1922–23), театру «Жовтень» (Київ, 1923–24). Л. — майстриня глибокого внутр. пере­втілюва­н­ня та широкого твор. діапазону: вона грала трагедію, драму, комедію, водевіль, мелодраму, спів­ала в опері. Створила образи Галі («Назар Стодоля» Т. Шевченка) та Ярини («Невольник» М. Кропивницького за Т. Шевченком). Виконала партію Катерини (однойм. опера М. Аркаса за Т. Шевченком). Володіла високим мецо-сопрано гарного тембру та вираз. манерою співу. Одна з остан. театр. робіт — роль Черниці («Гайдамаки» за Т. Шевченком у інсценізації Леся Курбаса).

Літ.: Марʼяненко І. О. Минуле українського театру: Зу­стрічі. Творча праця. 1953; Меженко Ю. Життя артистки // Любов Павлівна Ліницька. 1957; Василько В. Микола Садовський та його театр. 1962; Вороний М. Драматична примадон­на // Вороний М. Твори. 1989 (усі — Київ).

Р. Я. Пилипчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю