Лінійчук Яків Устимович
ЛІНІЙЧУ́К Яків Устинович (04. 11. 1907, с. Самгородок, нині Сквир. р-ну Київ. обл. — 28. 09. 1987, Київ) — економіст. Доктор економічних наук (1963), професор (1967). Учасник 2-ї світової війни. Закін. у Києві інститут нар. господарства (1930) і технол. інститут кераміки та скла (1936). Працював у Києві: 1930–32 — директор геол.-розв. технікуму; від 1932 — на парт. роботі, зокрема 1934–37 — завідувач відділу шкіл та науки міськвиконкому КП(б)У; 1937–41 — зав. міського відділу нар. освіти; водночас від 1930 викладав у гірн.-геол. інституті; 1941–42 — директор кіностудії худож. фільмів; 1942–43 — у Ашґабат. пед. інституті; 1945–49 — заступник голови виконкому Київ. міськради з питань культури; 1949–55 — директор контори Головбудпобуту Міністерства буд. матеріалів СРСР; 1955–87 — завідувач кафедри політекономії Київ. інж.-буд. інституту. Досліджував проблеми теорії товар. виробництва, розвивав положення про об’єктивну необхідність товар. виробництва та товарно-грош. відносин при соціалізмі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Колхозная торговля и ее народно-хозяйственное значение. К., 1959; Народное хозяйство УССР в семилетке. К., 1960; Особисте підсобне господарство. К., 1966; Важный источник повышения народного благосостояния. К., 1967; Товарно-грошові відносини та економічна реформа. Л., 1967.
Завантажити статтю
Людина 
