Лінський Михайло Семенович
ЛІ́НСЬКИЙ Михайло Семенович (справж. — Шлезінгер Мойсей Соломонович, ін. псевд. — де Лінь; 16. 07. 1878, Миколаїв — 24. 10. 1941, м. Нант, Франція) — графік, журналіст, театральний діяч. Навч. в Одес. рисув. школі (1890–91). Друкувався 1905–15 у період. виданнях Миколаєва, Одеси, Херсона. Учасник виставок Товариства пд.-рос. художників. Створив серії замальовок «Провінційні силуети», «Вся Одеса», «Муніципальна Одеса», «Фінансова Одеса», «У літературно-артистичному товаристві». Шаржі, політ. карикатури на сучасників подав в альбомі «Шаржи. Городские и общественные деятели» (О., 1906, вып. 1). Співпрацював з одес. ж. «Крокодил» (1911–12), «Бомба» (1917–19), «Театр и кино», «Южная неделя». 1913–14 — антрепренер Одес. театру мініатюр. 1915–18 жив у Петрограді (нині С.-Петербург; видавав антибільшов. сатир. ж. «Барабанъ», 1917) та Москві. У вересні 1918 у Києві видавав щотижневу ілюстров. г. «Зритель». 1918–19 — в Одесі. Автор сценарію та постановник фільму «Чорний Том». Наприкінці 1919 емігрував до Стамбула, згодом до Парижа, де від серпня 1920 видавав журнал політ. сатири «Бич». Співпрацював із г. «Последние новости», «Еврейская трибуна», літ.-політ. тижневиком «Звено», створював театр. афіші. Наприкінці 1920-х рр. отримував у Франції та Німеччині держ. замовлення на виробництво фільмів. 1930 за його сценаріями на нім. студіях знято фільми «Білий диявол» (за повістю «Хаджі-Мурат» Л. Толстого) і «Трійка». Розстріл. нацистами серед перших ста заручників після вбивства партизанами нім. фельдкоменданта; похов. у спіл. могилі. Посмертну персон. виставку проведено 1998 в Одесі. Рисунки зберігаються в Одес. ХМ, відділі рідкіс. видань та рукописів Одес. наук. б-ки ім. М. Горького.
Рекомендована література
- Одесский художественный музей. Графика. Скульптура: Каталог. К., 1974;
- Вся Одесса в шаржах Линского: Мат. к выставке. О., 1998.