Лінтур Петро Васильович
ЛІ́НТУР Петро Васильович (04. 05. 1909, с. Горонда, нині Мукачiв. р-ну Закарп. обл. — 03. 02. 1969, Ужгород) — фольклорист, лiтературознавець. Закiн. Праз. університет (1937). Викладав історію та літературу в Хуст. гімназії (Закарп. обл.), де організував літ. гурток; від 1944 — директор цієї гімназії. Від 1953 — викладач Ужгород. університету. Дослiджував укр.-слов’ян. фольклорні і лiт. взаємини, виникнення нар. балад та розвиток казк. епосу. Зiбранi фольклорні матерiали Л. опублiкував у кн. «Закарпатськi казки Андрiя Калина» (1955), «Народні балади Закарпаття» (1959), «Казки зелених гір» (1965), «Три золоті слова» (1968), «Дідо-Всевідо» (1969), «Казки одного села» (1979), «Зачаровані казкою» (1984; усі — Ужгород). Автор низки статей, присвяч. проблемам зародження жанру нар. балад, побутування казк. епосу, паралелям у фольклорі українців та ін. слов’ян. народів.
Завантажити статтю
Людина 
