ЛІПЕ́ЦЬКИЙ Євзебій Олександрович (05. 06. 1889, с. Вербівці, нині За­ставнів. р-ну Чернів. обл. — 18. 06. 1970, м. Байройт, Німеч­чина) — графік, живописець, громадсь­кий діяч. Член Товариства художників та прихильників пластич. мистецтв Буковини. Закін. Мюнхен. (1915; викл. К. Равп, П. Хальм, Ф. Штук), навч. у Віден. (1915–18; викл. Ю. Шмід) АМ. Від­тоді — викладач малюва­н­ня та калі­графії у гімназіях Чернівців, кер. студії в Укр. нар. домі. Учасник мистецьких ви­ставок у Чернівцях, Відні, Мюнхені. 1920 на замовле­н­ня Над­звич. Дипломат. місії УНР у Бухаресті роз­почав серію порт­ретів діячів укр. культури та історії, зокрема Т. Шевченка, Б. Хмельницького, І. Мазепи. 1929 про­йшов нострифікацію у Школі крас. мистецтв у Бухаресті. Після встановле­н­ня рад. влади 1940 ви­­їхав із родиною до Німеч­чини. Створював порт­рети, батал. кар­тини, пейзажі, іл., театр. декорації, за­ймався ре­ставрац. роботами у церквах та монастирях. Твори Л. виконані у різноманіт. техніках (олія, акварель, пастель, олівець), вирізняються стриманістю, вишуканістю плас­тич. мови; від­чутні впливи академ. мистецтва та модерну. Деякі роботи зберігаються у Чернів. худож. і краєзн. музеях.