Ліпецький Євзебій Олександрович
ЛІПЕ́ЦЬКИЙ Євзебій Олександрович (05. 06. 1889, с. Вербівці, нині Заставнів. р-ну Чернів. обл. — 18. 06. 1970, м. Байройт, Німеччина) — графік, живописець, громадський діяч. Член Товариства художників та прихильників пластич. мистецтв Буковини. Закін. Мюнхен. (1915; викл. К. Равп, П. Хальм, Ф. Штук), навч. у Віден. (1915–18; викл. Ю. Шмід) АМ. Відтоді — викладач малювання та каліграфії у гімназіях Чернівців, кер. студії в Укр. нар. домі. Учасник мистецьких виставок у Чернівцях, Відні, Мюнхені. 1920 на замовлення Надзвич. Дипломат. місії УНР у Бухаресті розпочав серію портретів діячів укр. культури та історії, зокрема Т. Шевченка, Б. Хмельницького, І. Мазепи. 1929 пройшов нострифікацію у Школі крас. мистецтв у Бухаресті. Після встановлення рад. влади 1940 виїхав із родиною до Німеччини. Створював портрети, батал. картини, пейзажі, іл., театр. декорації, займався реставрац. роботами у церквах та монастирях. Твори Л. виконані у різноманіт. техніках (олія, акварель, пастель, олівець), вирізняються стриманістю, вишуканістю пластич. мови; відчутні впливи академ. мистецтва та модерну. Деякі роботи зберігаються у Чернів. худож. і краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Церква» (1900-і рр.), «Дубас з-над Прута» (поч. 1910-х рр.), «Автопортрет» (1915; 1921), «Дівчина в ліловому» (1919), «О. Кобилянська» (1921), «І. Дутка» (1934), «П. Верона» (1935), «Л. Кобилиця» (поч. 1950-х рр.); живопис — «Дружина», «О. Скорейко» (обидва — 1910), «М. Кобилянський» (1911), «Ю. Федькович» (1920-і рр.), «М. Герасимович» (поч. 1930-х рр.), «Коляда» (1936), «І. Недільський» (поч. 1950-х рр.), «Дівчина» (1954), «Єгер» (1960-і рр.).
Рекомендована література
- Дем’ян Г. Три десятиліття у поневірянні // Буковина. 1991, 17 груд.;
- Міщенко І. Буковинська графіка першої половини ХХ століття (до 1940) // Мистецтвознавство України. 2003. Вип. 3;
- Її ж. Євзебій Ліпецький. Мистець і особистість. Чц., 2003.
Фотоілюстрації
Людина 
