Лісенко Андрій Онисимович

ЛІСЕ́НКО Андрій Онисимович (30. 12. 1907, Херсон — 22. 08. 1970, Одеса) — архітектор. Нащадок пере­яслав. полковника І. Лісен­ка (17 ст.), батько В. Лісенка. Член СА СРСР (1933; від 1949 — Одес. від­діл.). Професор (1948). Навч. у Одес. ін­ституті образотвор. мистецтва (1920-і рр.), закін. Академію архітектури (1929, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) і Ленінгр. ін­ститут цивіл. інж. (1934). Працював у про­ект. і худож. організаціях Ленін­града, Мага­дана та Якутська (обидва — РФ). Від 1945 — гол. архітектор Одеси. Водночас у післявоєн. період за­ймався проект. діяльністю в одес. ін­ститутах «Ді­проміст», «Чорномор­проект», «Ді­процивілбуд» та художньо-скульп­тур. майстернях Худож. фонду СРСР, а також викладав у інж.-буд. ін­ституті та ін­ституті інж. мор. флоту. Осн. напрям наук. діяльності — класицизм в арх-рі Пд. України. Зробив знач. внесок у роз­виток одес. архіт. школи. Серед реаліз. проектів — рекон­струкція цирку (1935–36), планува­н­ня 4-го і 13-го кварталів (1938) у м. Магнітогорськ, житл. масив для льонокомбінату у м. Вязьма (1935–37; обидва — РФ), інте­рʼєри ресторану на Лігов. про­спекті (1936), вироб. обʼєкти та житл. комплекси заводів спец. при­значе­н­ня (1937–38) у Ленін­граді, планува­н­ня Мага­дана, мор. вокзал, планува­н­ня та благо­у­стрій мор. порту в бухті Ногаєво, хірург. і гінекол. корпуси, Охот.-Колим. краєзн. музей, міський театр (усі — 1939–42) у Мага­дані, генплан (1942) і мех. цех (1943–44) судноремонт. заводу в Якутську, 8-поверх. житл. будинок на 112 квартир у м. Копєйськ (РФ; 1938, 1-а премія на Всесоюз. конкурсі), генплан Одеси (1945–47), рекон­струкція «напів­циркул. будинків» на Примор. бульварі (1945–47), стадіону «Харчовик» (1945–46) і будинку ін­ституту інж. мор. флоту (1954–55) в Одесі.

Завантажити статтю