Лісенко Андрій Онисимович

ЛІСЕ́НКО Андрій Онисимович (30. 12. 1907, Херсон — 22. 08. 1970, Одеса) — архітектор. Нащадок переяслав. полковника І. Лісенка (17 ст.), батько В. Лісенка. Член СА СРСР (1933; від 1949 — Одес. відділ.). Професор (1948). Навч. у Одес. інституті образотвор. мистецтва (1920-і рр.), закін. Академію архітектури (1929, Ленінград, нині С.-Петербург) і Ленінгр. інститут цивіл. інж. (1934). Працював у проект. і худож. організаціях Ленінграда, Магадана та Якутська (обидва — РФ). Від 1945 — гол. архітектор Одеси. Водночас у післявоєн. період займався проект. діяльністю в одес. інститутах «Діпроміст», «Чорноморпроект», «Діпроцивілбуд» та художньо-скульптур. майстернях Худож. фонду СРСР, а також викладав у інж.-буд. інституті та інституті інж. мор. флоту. Осн. напрям наук. діяльності — класицизм в арх-рі Пд. України. Зробив знач. внесок у розвиток одес. архіт. школи. Серед реаліз. проектів — реконструкція цирку (1935–36), планування 4-го і 13-го кварталів (1938) у м. Магнітогорськ, житл. масив для льонокомбінату у м. Вязьма (1935–37; обидва — РФ), інтер’єри ресторану на Лігов. проспекті (1936), вироб. об’єкти та житл. комплекси заводів спец. призначення (1937–38) у Ленінграді, планування Магадана, мор. вокзал, планування та благоустрій мор. порту в бухті Ногаєво, хірург. і гінекол. корпуси, Охот.-Колим. краєзн. музей, міський театр (усі — 1939–42) у Магадані, генплан (1942) і мех. цех (1943–44) судноремонт. заводу в Якутську, 8-поверх. житл. будинок на 112 квартир у м. Копєйськ (РФ; 1938, 1-а премія на Всесоюз. конкурсі), генплан Одеси (1945–47), реконструкція «напівциркул. будинків» на Примор. бульварі (1945–47), стадіону «Харчовик» (1945–46) і будинку інституту інж. мор. флоту (1954–55) в Одесі.

Літ.: Лисенко Андрей Онисимович: эссе об архитекторе Одессы. О., 2005.

В. М. Вировий