ЛІСНЯ́К Павло Якович (21. 06. 1908, с. Старі Кодаки, нині Дні­провського ра­йону Дні­пропетровської області — 14. 05. 1977, Мос­ква) — промисловець. Сталінська премія (1952). Державні нагороди СРСР. Закінчив Київський індустріальний ін­ститут (1936). Працював начальником ковальського цеху (1937–40, 1941–42), за­ступником головного інженера (1940–41) Челябінського тракторного заводу (РФ); начальником ковальського цеху Московського автомобільного заводу (1942–45); директором Харківського тракторного заводу (1945–52); директором Горьковського автомобільного заводу (нині Нижній Новгород, РФ, 1952–54). У 1954–55 — 1-й за­ступник міністра Міністерства автомобільного, тракторного та сільськогосподарського машинобудува­н­ня СРСР; 1955–57 — за­ступник, 1967–79 — 1-й за­ступник міністра Міністерства автомобільної промисловості СРСР (обидва — Москва); 1957–65 — голова Раднаргоспу Київського економічного адміністративного ра­йону; 1965–67 — за­ступник голови Держплану УРСР (Київ). Л. зробив вагомий внесок у від­будову Харківського тракторного заводу в післявоєн­ні роки, під його керівництвом 1949 роз­почато виробництво гусеничних тракторів ДТ-54 з дизельним двигуном і малогабаритних колісних машин ХТЗ-7 для обробітку садів, городів, вино­градників. Депутат ВР УРСР 3-го склика­н­ня (1951–55) та ВР СРСР 5–6-го скликань (1958–66).