Лісова Меланія Пилипівна

ЛІСОВА́ Меланія Пилипівна (справж. – Дехта-Лісова; 30. 12. 1910(12. 01. 1911), с. Перекіп, нині Валків. р-ну Харків. обл. – 11. 03. 1997, Київ) – актриса. Дружина І. Дех­ти. Заслужений артист УРСР (1960). Закін. театр. студію при 1-му Держ. драм. театрі УСРР ім. Т. Шевченка у Дніпропетровську (1929), Дніпроп. театр. училище (1932). Пра­цювала 1939–80 у Сум. театрі драми та муз. комедії ім. М. Щеп­кіна. Актор. манері гри Л. були притаманні жіночність, шарм, екстравагантність, м’який гумор та сатир. гострота.

Ролі: Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Настя («Мати-наймичка» за Т. Шевченком), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Гордиля («Циганка Аза» М. Старицького), Мавра («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Оксана («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Ганна Золотаренко («Навіки разом» Л. Дмитерка), Ганна Дзвонар («Восени, коли зацвіла яблуня…» Я. Ве­рещака), Глафіра Фірсівна («Остання жертва» О. Островського), Софія («Остан­ні» М. Горького), Комісар («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Недосекіна («Спадщина» А. Софронова), Леді Мільфорд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Марія Тюдор (однойм. драма В. Гюґо).

Літ.: Человек уходит, и замирают в пространстве его шаги. Но иногда они еще долго звучат во времени… // Сум. обозрение. 1997, 21 марта.

А. І. Піддубна

Основні ролі

Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Настя («Мати-наймичка» за Т. Шевченком), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Гордиля («Циганка Аза» М. Старицького), Мавра («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Оксана («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Ганна Золотаренко («Навіки разом» Л. Дмитерка), Ганна Дзвонар («Восени, коли зацвіла яблуня…» Я. Ве­рещака), Глафіра Фірсівна («Остання жертва» О. Островського), Софія («Остан­ні» М. Горького), Комісар («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Недосекіна («Спадщина» А. Софронова), Леді Мільфорд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Марія Тюдор (однойм. драма В. Гюґо).

Рекомендована література

1. Человек уходит, и замирают в пространстве его шаги. Но иногда они еще долго звучат во времени… // Сум. обозрение. 1997, 21 марта.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю