Лісовець Олексій Іванович
ЛІСОВЕ́ЦЬ Олексій Іванович (25. 03. 1960, Київ) — режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Закін. у Києві теплоенергет. факультет політех. інституту (1983), інститут театр. мистецтва (1991; викл. Е. Митницький), де працював 1993–97 ст. викл. каф. режисури та актор. майстерності. Від 1992 — реж.-постановник Київ. театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра. Постановки Л. сповнені філос. осмислення життя, пошуку сенсу буття людини, розкриття її суперечливого характеру; майстерно показує точну психол. мотивацію вчинків героїв, розкриває актор. індивідуальність. Здійснює сценічні ред. п’єс і прози відповідно до влас. концепції вистави. Низку вистав поставив на сценах Київ. театру оперети, Нац. театру рос. драми ім. Лесі Українки (Київ), Микол. рос. драм. театру, Одес. театру муз. комедії ім. М. Водяного, Донец. укр. муз.-драм. театру. Зняв т/ф: «Професор у законі» (2006, 2 серії), «Третій зайвий», «Уроки спокушання» (обидва — 2007), «Чужі душі» (2009), «Арифметика підлості» (2011), «Сонцеворот» (2012), «Бідна Liz» (2013).
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Гарольд і Мод» К. Гіґґінса (1990), «Білий джаз Кароліни Ешлі» С. Моема (1996), «Королівські ігри» Г. Горіна (1997), «Довічний чоловік» (1999), «Опискін. Фома!» (2012) за Ф. Достоєвським, «Сільвія» А. Ґерні (2001), «Жіночі ігри» Р. Феденьова (2002), «Торговці гумою» Х. Левіна (2004), «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (2005), «Не все коту масляна» О. Островського (2008).
Рекомендована література
- Поліщук Т. Театральні версти Олексія Лісовця // День. 2002, 15 жовт.;
- Режисер Олексій Лісовець: «Я не боюся позитиву» / [розмовляла Л. Олтаржевська] // Україна молода. 2003, 12 черв.;
- Варварич О. Режисер — перш за все ремісник… // День. 2010, 25 берез.
Завантажити статтю
Людина 
