Лісовий Володимир Михайлович

ЛІСОВИ́Й Володимир Михайлович (15. 03. 1947, с. Гарячі Ключі Сахалін. обл., РФ) — режисер, актор. Народний артист України (2019). Навч. на філол. факультеті Липец. пед. інституту (РФ, 1966–69), закін. Держ. інститут театр. мистецтва (Москва, 1978; курс М. Елья­ша). Працював 1970–82 актором і реж. Липец. театру ляльок; 1982–95 — гол. реж. Вінн. театру ляльок «Золотий ключик»; від 1995 — Терноп. театру актора і ляльки; водночас 2007–10 викладав в Інституті мистецтв Терноп. пед. університету. Вистави Л. вирізняються своєрідністю, різ­номанітністю форм, створенням цікавих образів, майстерною роботою з лялькою.

Вистави: «Принцеса на горошині» (1976, також роль Принца), «Чарівний перстень, або Казка за три п’ятаки» (2000), «Кривенька качечка» (спец. приз «Золота іскра» однойм. міжнар. фестивалю театрів ляльок, м. Краґуєвац, Сербія, 2012), «Кому потрібен Сніго­вик?» (диплом Всеукр. огляду-конкурсу театрів ляльок «Прем’єри сезону», Київ, 2013; обидві — 2012; усі — автор Л.), «Троє поросят і Сірий Вовк» за С. Михалковим (1985), «Пропозиція» А. Чехова (1992), «Чарівна лампа Алад­діна» Н. Гернет (1995), «Шукай вітру в полі» (1996), «Таємничий гіпопотам» (1997) В. Лівшиця, «Кіт у чоботях» Д. Са­мойлова (1999), «Дзвони-лебе­ді» І. Карнаухової, Л. Браусевича (2005), «Білосніжка» (2007), «Малята-карма­лята» (Ґран-Прі Міжнар. фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька», Ужго­род, 2011) Г. Усача, «Дуже проста історія» Марії Ладо, «Бременські музиканти» В. Ліванова, «Козацькі вітрила» (диплом за кращу виставу Всеукр. фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка», 2010, Запоріжжя; усі — 2010), «Тарасова казка» (2014) Б. Мельничука та Л., «День народження кота Лео­польда» А. Хайта (2013), «20 хвилин з ангелом» О. Вампілова (2015).

Ролі: Іван («Іван — селянський син» Б. Сударушкіна), Кощій («Іван-царевич та Сірий Вовк» В. Маслова), Адам («Бо­жественна комедія» І. Штока).

Н. О. Волянюк

Основні ролі

Іван («Іван — селянський син» Б. Сударушкіна), Кощій («Іван-царевич та Сірий Вовк» В. Маслова), Адам («Бо­жественна комедія» І. Штока).

Основні вистави

«Принцеса на горошині» (1976, також роль Принца), «Чарівний перстень, або Казка за три п’ятаки» (2000), «Кривенька качечка» (спец. приз «Золота іскра» однойм. міжнар. фестивалю театрів ляльок, м. Краґуєвац, Сербія, 2012), «Кому потрібен Сніго­вик?» (диплом Всеукр. огляду-конкурсу театрів ляльок «Прем’єри сезону», Київ, 2013; обидві — 2012; усі — автор Л.), «Троє поросят і Сірий Вовк» за С. Михалковим (1985), «Пропозиція» А. Чехова (1992), «Чарівна лампа Алад­діна» Н. Гернет (1995), «Шукай вітру в полі» (1996), «Таємничий гіпопотам» (1997) В. Лівшиця, «Кіт у чоботях» Д. Са­мойлова (1999), «Дзвони-лебе­ді» І. Карнаухової, Л. Браусевича (2005), «Білосніжка» (2007), «Малята-карма­лята» (Ґран-Прі Міжнар. фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька», Ужго­род, 2011) Г. Усача, «Дуже проста історія» Марії Ладо, «Бременські музиканти» В. Ліванова, «Козацькі вітрила» (диплом за кращу виставу Всеукр. фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка», 2010, Запоріжжя; усі — 2010), «Тарасова казка» (2014) Б. Мельничука та Л., «День народження кота Лео­польда» А. Хайта (2013), «20 хвилин з ангелом» О. Вампілова (2015).

завантажити статтю