ЛІСОВИ́Й Михайло Па­влович (04. 01. 1935, с. Коврай Другий Золотоніс. р-ну Полтав., нині Черкас. обл. — 28. 05. 2017, Київ) — фітопатолог, імунолог, вчений-селекціонер. Доктор біо­логічних наук (1979), професор (1984), академік НААНУ (1990), член-кореспондент (1988), іноз. чл. (1998) Рос. академії с.-г. наук, іноз. чл. Польс. АН (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Закін. Укр. с.-г. академію (Київ, 1959), де й працював до 1961 зав. фітопатол. дільниці каф. фітопатології в навч. госп-ві «Митниця» (Васильків. р-н Київ. обл.). Від 1964 — в Ін­ституті захисту рослин НААНУ (Київ): від 1966 — засн. і завідувач від­ділу імунітету, 1986–2003 — директор, 2003–11 — радник дирекції, від 2011 — зав. лаб. імунітету с.-г. рослин до хвороб, від 2012 — гол. н. с. Акад.-секр. Від­діл. рослин­ниц­тва УААН (1991–96). Наукові дослідже­н­ня: імунітет рослин, його ге­нет. і фізіол. чин­ники, принципи і методи селекції на стійкість; структура вірулентності попу­ля­цій різних збудників хвороб; іден­тифікація генів вірулентнос­ті збуд­ників хвороб та генів стій­кості рослин; створе­н­ня сортів с.-г. культур з груповою стійкістю до шкідливих організмів з викори­ста­н­ням генет. методів. Започаткував новий напрям до­слідж. — компʼютерне моделюва­н­ня створе­н­ня комплексно стійких сортів. Теоретично об­ґрунтував і створив банки генів стійкості. Під його керівництвом виведено сорти озимої пшениці з комплекс. стійкістю до низки не­­безпеч. збудників хвороб (Деметра, Економка, Миронівська сторічна), гібрид соняшнику Кий, стійкий до фомопсису, сорт огір­ка Сквирський 1/27 F1, стійкий до не­справж. борошнистої роси. Брав участь у написан­ні 3-том. вид. «Болезни сельскохо­зяйст­вен­ных культур» (т. 1, 1989), спів­­автор і ред. «Довід­ника із захис­ту рослин» (1999), під­руч.«Іму­нітет рослин» (2004; усі — Київ).