Лісовий Олександр Дмитрович

ЛІСОВИ́Й Олександр Дмитрович (01. 06. 1938, м. Надєждінськ, нині Сєров Свердлов. обл., РФ — 26. 05. 2008, Київ) — кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1980). Держ. нагорода СРСР. Член НСКінУ (1972). Закін. ВДІК (Москва, 1968; викл. П. Нагін). Член правління СКінУ. Працював асист. опе­ратора, оператором вищої кате­горії студії «Укркінохроніка» (Ки­­їв, 1955–2004), також чл. худож. ради. Л. — кінооператор, наділений твор. ініціативністю, у його твор. доробку чимало фільмів, кіносюжетів, спецвипусків. Зняв короткометражні стрічки: «Літній день сержанта Юхимен­ка» (1968, реж. Л. Автономов), «Сергій Подолинський» (1969, реж. В. Стороженко), «Ніна Хаха­ліна» (1970), «Данилівна» (1971; диплом за оператор. роботу Респ. кінофестивалю, Дніпропет­ровськ; обидві — реж. М. Лак­тіо­нов-Стезенко), «Учитель» (1970; диплом Респ. кінофестивалю, Одеса), «Захарова рідня» (1972; гол. приз Респ. кінофестивалю, Київ; обидві — реж. О. Криварчук), «Великий хліб» (реж. А. Ібаньєс-Фернандес, Р. Нахманович, спів­оператор; диплом 7-го Вкф, Баку, 1974), «Кубок» (реж. Я. Мєстєчкін; диплом Всесоюз. кінофес­тивалю спорт. фільмів, Тал­лінн; обидві — 1974), «Кантата про чер­воний оркестр» (1975, реж. А. Зо­лозов; диплом Мкф, м. Обергау­зен, Німеччина, 1976), «Зара­ди життя на Землі» (реж. В. Шев­ченко, 1981); повнометраж­ні — «Україна. Земля. Люди» (1970), «Розум, честь і совість епохи» (1977, співоператор; 1-й приз 11-го Вкф, Єреван, 1978; обидва — реж. О. Косинов), «Світ Івана Генералича» (реж. В. Костенко, 1979), «Дороги Марії Шо­­лар» (реж. Г. Шкляревський), «На гостинній землі Фінляндії» (реж. А. Микульський; обидві — 1981), «І мене в сім’ї великій» (1984, реж. В. Кислов), «День Києва» (1987, реж. В. Оселедчик), «Більшовики теж плачуть» (1992, реж. І. Родаченко). Режи­сер і оператор фільмів: «Дні Києва в Кіото» (1980), «Дні Кіото в Києві» (1981).

Завантажити статтю