Лісові ресурси

Визначення і загальна характеристика

ЛІСОВІ́ РЕСУ́РСИ — сукупність запасів деревної і недеревної продукції лісу у по­єд­нан­ні з його су­спільно корисними й захисно-ресурсо­­охорон­ними функціями. Л. р. є від­новлюваними і за умов правил. веде­н­ня лісового господарства невичерпними. До Л. р. належать деревні, тех., харч., корм., лікар. ресурси, а також ін. корисні властивості лісу — водо­охорон­ні, захисні, кліматорегулювал., сан.-гіг., оздоровчі, рекреац. тощо. Деревні ресурси — деревина різних порід, яку заготовляють у процесі гол. (кін­цевого) і проміж. користува­н­ня лісом, а також під час проведе­н­ня ін. рубок (прорубува­н­ня трас, просік та ін.). До тех. ресурсів лісу належать живиця (як сировина для виробництва каніфолі й скипидару), гутаперча, кіркова кора, таніни (для дубле­н­ня шкір), різноманітні орган. барвники тощо. Харч. ресурси — гриби, ягоди, плоди, горіхи, їстівні трави й корі­н­ня, а також дикі тварини і птахи, продукти бджільництва та мисливства на ліс. угі­д­дях. Корм. ресурси — трави, гілк. корм, хвойна лапа, плоди корм. значе­н­ня (напр., жолуді), які заготовляють на ліс. землях. Дані щодо площі лісів України, їхніх категорій, лісистості та пород. складу див. у ст. Ліс.

Остан. часом в Україні спо­стерігають позитивні тенденції у реа­лізації ідеї веде­н­ня ліс. господарства на засадах сталого роз­витку, внаслідок чого зро­стає екол.-ресурс. потенціал лісів. Так, заг. запас деревини у лісах України за остан­ні 50 р. збільшився у 3 рази — від 0,7 до 2,1 млрд м³. Обсяги створе­н­ня лісів пере­вищують площу щоріч. суціл. зрубів у 1,3–1,8 раза. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісах Держ. ліс. агентства України становить 3,9 м³ і коливається від 5,0 м³ у Карпатах до 2,5 м³ у степ. зоні. Заг. середня зміна запасу сягає 35 млн м³, а його викори­ста­н­ня становить лише 60 %, що є одним із найнижчих показників у Європі. Деревину заготовляють під час проведе­н­ня рубок гол. користува­н­ня, а також заходів із формува­н­ня й оздоровле­н­ня лісів та ін. рубок. Лімітом заготівлі деревини під час проведе­н­ня гол. рубок є роз­рахунк. лісосіка, яку затвер­джують з урахува­н­ням принципів без­перервності та невиснаж­ливості викори­ста­н­ня Л. р. Нині роз­мір роз­рахунк. лісосіки становить 8,0 млн м³, а її фактичне викори­ста­н­ня — до 90 %, тобто фактичні обсяги лісокористува­н­ня є меншими, ніж роз­рахунк. лісосіка. Заг. обсяг заготівлі ліквід. деревини від усіх рубок становить 15–18 млн м³ щорічно. У заг. обсязі заготівель деревина від рубок гол. користува­н­ня складає бл. 45 %. Унаслідок збільше­н­ня площі стиглих і пере­стійних насаджень у лісах України най­ближчим часом очікується обʼєктивне збільше­н­ня норми заготівлі деревини.

В остан­ні роки у лісах України зросли обсяги спец. викори­ста­н­ня недерев. Л. р., зокрема заготівлі другоряд. ліс. матеріалів і побіч. ліс. користувань (дикорослих плодів, грибів, ягід, лікар. рослин). У лісах Держ. ліс. агентства України 2014 заготовлено бл. 130,6 т грибів, 41,3 т дикорослих плодів, 2,15 тис. т ягід, 167,6 т лікар. сировини, 2,0 тис. т дерев. соків, 0,7 тис. т сіна. В Україні роль харч. і корм. ресурсів лісу може значно зрости за умов під­вище­н­ня продуктивності ліс. угідь та пере­ходу на плантац. методи вирощува­н­ня деяких ліс. культур. Плантац. методи вирощува­н­ня ягід (напр., журавлини), грибів і горіхів до­зволяють у 10–15 разів збільшити врожайність і полегшують їхній збір та пере­робле­н­ня. Лікар. ресурси лісу (плоди, листя, хвою, кору, корінь) широко використовують у фармакології. Деякі з цих рослин також вирощують на плантаціях. Викори­ста­н­ня Л. р. не повин­но призводити до зниже­н­ня корис. властивостей лісів. Оптимізація геогр. роз­міще­н­ня, збереже­н­ня і поліпше­н­ня пород. складу і стану лісів, під­вище­н­ня рівня екол. без­пеки країни шляхом збільше­н­ня лісистості її території за рахунок залісе­н­ня де­градов., мало­продуктив. і техноген­но за­­бруднених земель — важливі перед­умови задоволе­н­ня потреб нар. господарства держави у лісоматеріалах, засіб під­вище­н­ня врожайності с.-г. культур, родючості ґрунтів, збереже­н­ня вологи тощо. Охорону і викори­ста­н­ня Л. р. в Україні регулює ліс. законодавство. Захисна цін­ність лісу полягає у захисті ґрунтів від водної й вітрової ерозій, зсувів, селів, охороні повітряних і водних басейнів від за­брудне­н­ня, а також людей і фауни від шуму як чин­ника, що погіршує природне сере­довище. Захисна функція окремих категорій лісів стає домінант­ною й ви­значає напрям веде­н­ня у них ліс. господарства (полезахисні смуги, протиерозійні ярово-балк. насадже­н­ня, заборон­ні смуги уздовж рік, ка­налів і водойм, пришлях. лісосмуги тощо). До сусп. цін­ностей лісів належать рекреац., курортне, естет. при­значе­н­ня лісів. Потреба в цих Л. р. невпин­но зро­стає. У кожному природно-екон. р-ні складається своя структура потреб у Л. р. Заг. тенденція роз­витку структури лісокористува­н­ня характеризується без­перерв. роз­шире­н­ням асортиментів Л. р. і зро­ста­н­ням потреби в кожному окремому виді ресурсу.

Літ.: Генсірук С. А., Бондар В. С. Лісові ресурси України, їх охорона і викори­ста­н­ня. К., 1973; Генсирук С. А., Коваль Я. В., Бондарь В. С. и др. Использование и вос­производство лесных ресурсов УССР. К., 1986; Рябчук В. П. Недеревна продукція лісу. Л., 1996; Ткач В. П., Мєшкова В. Л. Сучасні про­блеми оптимізації лісистості України // Лісівництво і агролісомеліорація. Х., 2008. Вип. 113; Ткач В. П. Ліси та лісистість в Україні: сучасний стан і пер­спективи роз­витку // Укр. геогр. журн. 2012. № 2; Лісове господарство України. К., 2015.

О. М. Тарнопільська

Завантажити статтю