Лісовський Казимир Леонідович
ЛІСО́ВСЬКИЙ Казимир Леонідович (29. 11. 1919, с. Ободівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. — 25. 01. 1980, м. Новосибірськ, РФ) — поет. Член СП СРСР (1945). На поч. 1930 родина Л. переїхала у м. Красноярськ (РФ), від 1958 мешкав у Новосибірську, працював у місц. часописах. 1942–43 був відп. секр. г. «Большевик Заполярья». Друкуватися почав 1933 у г. «Красноярский рабочий». Дебютував кн. «Клятва» (Красноярск, 1944), де представлена його воєнна лірика. Чимало поезій опубл. у ж. «Октябрь», «Огонек», «Москва», «Нева», «Сибирские огни», «Смена» та ін. Основна тематика творів — Сибір, його минуле і сучасність, описував і возвеличував красу цього краю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Курейка, станок рыбацкий. Красноярск, 1945; Северная весна. Новосибирск, 1946; Слово о женщине русской. Новосибирск, 1947; Край песен моих. Иркутск, 1948; Пять лучей звезды. Новосибирск, 1948; Стихи и поэмы. Новосибирск, 1949; Северная весна. Москва, 1950; Город моей юности. Красноярск, 1950; Огни севера. Новосибирск, 1951; Следопыт Севера Никифор Бегичев: Очерк. Новосибирск, 1952; Звезды счастья. Новосибирск, 1953; Край песен моих. Новосибирск, 1954; Сторона моя сибирская. Москва, 1956; Моя Сибирь. Москва, 1957; Всегда в пути. Новосибирск, 1958; Новоселам Сибири. Москва, 1959; Родному краю. Красноярск, 1959; Серебристые ели. Барнаул, 1959; Утро Сибири: Очерк и стихи. Москва, 1959; К мысу Входному: Очерки. Новосибирск, 1962; Енисей, родной Енисей... Москва, 1963; На разных широтах. Москва, 1963; Твое молодое лицо. Новосибирск, 1963; Я люблю следопытов: Стихи разных лет. Москва, 1966; Город моей юности: Стихи. Красноярск, 1968; В Шуше, у подножия Саяна: Стихи. Новосибирск, 1974.
Людина 