ЛІ́ТІЄВІ РУ́ДИ — природні мінеральні утворе­н­ня, що містять літій у концентраціях, до­статніх для економічно вигідного вилуче­н­ня його окремо або у сполуках. Ві­домо понад 40 мінералів, у яких літій складає понад 0,1 % від атом. маси. До них належать як власне літієві, так і породотвірні мінерали (слюди, турмаліни та ін.), в яких літій є ізоморф. домішком. Літійвмісні мінерали, що ма­­ють пром. значе­н­ня: сподумен, петаліт, амблігоніт, евкриптит, а також літієві слюди — цинвальдит, лепідоліт, полілітіоніт. Високі концентрації літію властиві ендоген. родовищам, які повʼяза­ні з кислою граніт. магмою. Л. р. утворюються у звʼязку з пост­магмат. процесами при т-рах 500–700 °С на глиб. 3–7 км. Осн. пром.-генет. тип родовищ Л. р. — гранітні рідкіснометалічні пегма­тити, серед яких роз­різняють: сподумен-мікроклін-альбітові й альбіт-сподуменові; лепідоліт-сподуменові та лепідоліт-петалітові. Практично всі родовища є комплексними: або разом з отрима­н­ням літію здійснюють попутне вилуче­н­ня й низки ін. цін­них компонентів, або літієві мінерали вилучаються в проце­сі збагаче­н­ня комплекс. руд і самі є попут. компонентами. У Л. р. за­звичай присутні тантал, ніобій, берилій, рубідій, цезій, іноді олово, вольфрам тощо. У родовищах Л. р. пром. значе­н­ня також мають польовий шпат, кварц і слюда. Л. р. збагачують флотац. способом або у важких суспензіях. У промисловості викорис­товують концентрати: сподуме­новий (вміст Li2O 4,5–6 %), петалітовий (2,5–3,5 %), лепідолітовий (3–4 %), амблігонітовий (7–8 %). Важливе джерело літію — галургічна (гі­дромінерал.) сировина: між­кри­сталічна ропа, високомінераліз. води, геотермал. роз­соли, а також попутні води нафт. свердловин. Вміст літію у водах коливається в широких межах, досягаючи 0,135 %. Бл. 80 % усіх запасів літію в пегматитах повʼязані зі сподумен. рудами. Багаті руди містять 1,3–1,5 %, рідше до 2 % Li2O. Бідними вважаються пегматити з 0,6–1 % Li2O. За морфол. особливостями, складом і внутр. будовою виділяють три різновиди літієвих пегматитів: 1) найважливіший тип літієвих родовищ — круто­спадні жильні гілки пере­важно сподумен-альбітового складу потуж. від 0,5–1 до 20–25 м, довгасті за про­стяга­н­ням від 1–3 до 15–20 км; їхній вертикал. роз­мах зрудені­н­ня 3–3,5 км; 2) першорядні тантал. і цезієві родовища — пологі зонал. тіла мікроклін-сподумен-альбітового і мікроклін-петаліт-альбітового складу, що вирізняються пологим заляга­н­ням і під­поверх. роз­ташува­н­ням пегматит. тіл (верх­ні з них характеризуються істотно тантал. зрудені­н­ням, нижні — літієвим); 3) потужні круті трубо-, штоко- та лінзоподібні повно-диферен­цій. тіла мікроклін-сподумен-альбітового складу з Та, Be і Cs, яким характерні нерівномір. гнізд. роз­поділ мінералізації та поява в їхніх центр. частинах гігант. кри­сталів сподумену довж. до 15 м. Ви­окремлюють декілька різновидів багатих літієм мінерал. вод (бл. 60 % всіх світ. запасів): 1) між­кри­сталізаційна ропа висохлих озер; 2) роз­соли ви­­сихаючих вод. басейнів — озер, лагун, заток і морів; 3) під­земні багаті роз­соли, що містять 0,08 % Li2O; 4) під­земні води нафт. і газових родовищ, а також термал. води у місцях сучас. актив. вулканізму. Найбільшу кількість літію виробляють у США, Канаді, Конґо, Зімбабве, Намібії, Мо­замбіку, Чилі, Болівії, Бразилії, Афгані­стані, Великій Британії, Німеч­чині, Іспанії, Китаї, РФ, Япо­нії, Австралії. В Україні також є роз­ві­дані родовища Л. р., що не по­ступаються багатим родовищам у ін. частинах світу. Родовища літію, що мають пром. зна­че­н­ня, виявлені на Донбасі (Єсау­лівське у Нагол. рудному р-ні) та УЩ (Полохів., Станкуват., Шев­ченківське). Крім того, у центр. частині УЩ (Кіровогр. блок) на пд.-зх. фланзі Корсунь-Новомир­город. плутону встановлені дві ділянки з літієвою мінералізацією. Л. р. Єсаулів. родовища міс­тить бл. 3 % Li2O, пред­ставлена кукеїтом, що повʼязаний з місцями гідротермал. впливу на гли­нисті та пісково-глинисті сланці карбону. Шевченків. родовище літієнос. пегматитів альбіт-сподуменового типу (Зх. Приазовʼя) простежене за про­стяга­н­ням до 1300 м, за глиб. до 500 м, шир. його зони роз­витку до 300 м, вміст Li2O понад 1 %. Руду з ньо­го видобувають під­зем. способом, збагачують флотаційно-гравітац. методом. Полохів. ро­­довище літію (центр України) укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїд. гранітами. Рудна мінералізація пред­ставлена петалітом (80–90 %), сподуменом та трифіліном (в сумі 10–15 %). Рудні зони простежені за про­стяга­н­ням і на глиб. до 500 м; кут паді­н­ня 60–80°; вміст Li2O понад 1 %. Схема зба­гаче­н­ня — флотаційно-гравітацій­на. Пегматити Полохів., Станку­ват. і Шевченків. родовищ містять також ніобій, тантал та цезій.