Літіофіліт

ЛІТІОФІЛІ́Т (від хім. елементу літій і грец. φιλέω — люблю) — мінерал, фосфат літію, мангану та заліза ос­трівної будови. Л. уперше виділили й описали 1878 амер. мінералоги Дж.-Я. Бруш і Е.-С. Дей­не. Формула: Li(Mn⁺², Fe⁺²)[PO₄]. Склад з родовища Ворожина у Пд. Австралії (у %): Li₂O — 5,51; MnO — 30,53; FeO — 7,45; P₂O₅ — 43,43. Домішки: CaO — 9,70; Na₂O — 1,48; H₂O — 1,81. Утворює ізоморф. ряд із трифіліном (трифілітом). Має ромбічну син­гонію та ромбо-дипірамідал. си­­метрію; форми виділення: суціл. маси, інколи кристали; спайність досконала. Густина 3,5; твердість 5,5. Колір блідо-рожевий, жовтий, червоно-бурий; блиск скляний; риска біла або світлозабарвлена. Первин. мінерал гра­ніт. пегматитів. Зустрічається ра­зом з ін. літієвими та фосфат. мінералами. Осн. поклади знаходяться у Німеччині, США, Шве­ції, Марокко, Намібії. В Україні виявлено у Зх.-приазов. мінералог. р-ні та Кіровогр. мінералог. субпровінції.

Завантажити статтю