Літовка Любов Іванівна
ЛІТО́ВКА Любов Іванівна (07. 03. 1951, с. Аджамка Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл.) – актриса. Заслужений артист УРСР (1978). Закін. Дніпроп. культ.-осв. училище (1972; викл. Н. Пінська). 1974–98 працювала у Житомир. укр. муз.-драм. театрі ім. І. Кочерги. Для твор. доробку Л. характерні гармонійне поєднання складних, часом парадокс. особливостей як драматург. матеріалу, так і засад його актор. втілення, відчуття єдності емоційно-побут. і символіч. ознак сцен. образу; манері гри властива ліричність.
Ролі: Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Наталія Павлівна («Брехня» В. Винниченка), Аміна («Ясні зорі» Б. Грінченка), Ружена («Вернись, Ружено» за В. Сичевським), Двойра («Биндюжник і король» за І. Бабелем), Марія («Солдатська вдова» М. Анкілова), Зінуля (однойм. п’єса О. Гельмана), Олена Володимирівна («Остання спроба» М. Задорнова, С. Фоміна), Беатріче («Любов, джаз і чорт» Ю. Грушаса), Чоботарка («Чарівна чоботарка» Ф. Ґарсіа Лорки).
Літ.: Грабовський В. Побачення з Мавкою // Рад. Житомирщина. 1981, 1 січ.; Данчук Л., Дерев’янко Ф. Таланти Житомирського краю: Життя і творчість митців. Ж., 1997.
Н. М. Тимошкіна, Л. П. Коваль
Основні ролі
Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного), Наталія Павлівна («Брехня» В. Винниченка), Аміна («Ясні зорі» Б. Грінченка), Ружена («Вернись, Ружено» за В. Сичевським), Двойра («Биндюжник і король» за І. Бабелем), Марія («Солдатська вдова» М. Анкілова), Зінуля (однойм. п’єса О. Гельмана), Олена Володимирівна («Остання спроба» М. Задорнова, С. Фоміна), Беатріче («Любов, джаз і чорт» Ю. Грушаса), Чоботарка («Чарівна чоботарка» Ф. Ґарсіа Лорки).
Рекомендована література
- Грабовський В. Побачення з Мавкою // Рад. Житомирщина. 1981, 1 січ.;
- Данчук Л., Дерев’янко Ф. Таланти Житомирського краю: Життя і творчість митців. Ж., 1997.