Літоральні відклади

ЛІТОРА́ЛЬНІ ВІ́ДКЛАДИ — від­клади, що формуються у межах літоралі океанів і морів або внутрішніх водойм. Склад і пошире­н­ня Л. в. залежать від геол. будови та рельєфу берега, припливно-від­плив. явищ, вітр. хвилюва­н­ня і прибереж. течій, роз­витку прикріпленої до дна рослин­ності та бентос. організмів. Л. в. дуже різноманітні за складом: валуни, галька, гравій, пісок, мул, органічні залишки. У зоні взаємодії хвиль з дном і берегом (пляжу) від­бувається формува­н­ня осн. маси Л. в. та їх сортува­н­ня — зменше­н­ня крупності в міру від­дале­н­ня від берег. лінії. Пере­важають піски різної крупності. Після кожного сильного хвилюва­н­ня характер від­кладів у конкрет. місці зони пляжу зони може змінитися. За ме­жами пляжу від­кладаються але­врит. і глинисті осади, але їх сор­тува­н­ня погіршується в звʼязку з наро­ста­н­ням глибини й ослабле­н­ням взаємодії хвиль з дном.

Закономір. роз­поділ Л. в. може порушуватися місц. факторами. Так, на чорномор. узбереж­жі Кавказу пляжні піски вміщують багато мулистих часток, які виносяться річками, що стікають з гір. Накопиче­н­ня мулів можливе також у захищених від вітр. хвилюва­н­ня бухтах і затоках. На низовин. ділянках берега Пн. моря під дією припливів від­бувається акумуляція дрібнопіщаних і мулистих наносів, які в міру наро­ста­н­ня в ширину та висоту формують марші — поверх­ні, що затоплюються водою тільки під час найвищих припливів і сильних нагонів. У місцях пошире­н­ня молюсків або корал. утворень знач. від­соток у дон­них від­кладах складають уламки черепашок і коралів. На літоралі морів, що заро­стає водоростями, в місцях пошире­н­ня мангр. рослин­ності в дон­них від­кладах можуть пере­важати орган. компоненти. На літоралі не­глибоких озер і мілково­д­дях рівнин. водо­сховищ унаслідок інтенсив. заро­ста­н­ня макрофітами та накопиче­н­ня на дні їх решток формуються болотні тор­­фʼяні ґрунти. Такі явища характерні для верх. мілковод. ділянок дні­пров. водо­сховищ.

Якщо берег водо­йми утворює вертикал. уступ (кліф), то накопиче­н­ня від­кладів з уламків цього уступу від­бувається пере­важно біля його під­ніж­жя у ви­гляді скупче­н­ня брил, щебеню, які після обкатува­н­ня хвилями пере­творюються на валуни, гальку, гравій. На ділянках літоралі, де трапляються сильні припливні течії, сучасні від­клади не можуть сформуватися, натомість роз­миваються корін­ні породи дна.

За межами сучас. літоралі можуть зберігатися давні Л. в., які формувалися при пере­міще­н­нях берег. ліній. Під час мор. транс­­­гресій Л. в. пере­кривалися ін. типами мор. від­кладів.

Літ.: Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології: Під­руч. К., 2008; Митина Н. Н., Чу­прина Е. В. По­дводные ландшафты Черного и азовского морей. Москва, 2012.

С. С. Дубняк

Завантажити статтю