Літочки
Визначення і загальна характеристика
ЛІ́ТОЧКИ — село Броварського району Київської області. Літочків. сільс. раді підпорядк. с. Соболівка та х. Парня. Знаходиться на лівому березі р. Любич (притока Десни, бас. Дніпра), яка у цій місцевості різко повертає (утворює «коліно»), за 48 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та залізнич. ст. Бровари. Пл. Л. 6,1 км2, Соболівки та Парні 1,8 км2. За переписом насел. 2001, у Л. проживали 422, у Соболівці та Парні — 198 осіб; станом на січень 2016 — відповідно 551 та 170 осіб; переважно українці. Село вперше згадується у писем. джерелах 1552 під назвою Колєнці. У одному з тогочас. документів йшлося про те, що жит. не сплачують повинностей, бо були розорені 1482 татар. загоном хана Менґлі-Ґірея. Тоді поселення належало до Остер. замку. Пізніше отримало назву Малі Літки, а наприкінці 18 ст. — сучасну. Існує низка нар. версій щодо її походження, зокрема й від слів «літо» та «летіти» (тут було місце збору переліт. птахів). Навколишні землі були заселені здавна, тут мешкало одне з найбільших давньословʼян. племен — сіверяни, які з часом утворили Черніг., Переяслав. і Новгород-Сівер. князівства. Поряд із селом, за 2 км на Пн. Сх. збереглися залишки давнього городища Крем (9 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.; від 2009 — памʼятка археології нац. значення). Його пл. бл. 30 га, нині вис. валу 5 м, шир. у підошві 14 м. Під час розкопок на тер. городища виявлено кераміку 4–2 тис. до н. е. За твердженням деяких дослідників, у нього було 3 вʼїзди, на центр. стояли срібні ворота. У Соболівці знайдено знаряддя камʼяного віку — сокири, прясла, розтирачі, скребки, свердлики. Пізніше на тер. сучас. Л. існувало давньорус. поселення. Як і низка ін. язичниц. поселень Броварщини, у 11–12 ст. зазнало православ. колонізації. На нього багато разів нападали печеніги та половці. Від 13 ст. село перебувало у складі Великого князівства Литовського, після Люблін. унії 1569 відійшло до Польщі. Жит. брали участь у селян.-козац. повстаннях П. Павлюка (1637), Я. Острянина і Д. Гуні (1638), Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Відтоді — у складі Рос. імперії. 1648–1781 — село Остер. сотні; 1648–49 — Переяслав., 1649–50 — Остер., 1651–1781 — Київ. полків. 1781 проживали 135 осіб. Від 18 ст. до 1905 Л. належали до володінь родини київ. козац. полковників і сотників Солонин. Катерина Солонина стала прототипом героїні шевченк. повісті «Княгиня». 1900 зведено деревʼяну церкву, яку у 1930-х рр. за наказом більшовиків переобладнали на зерносховище, а пізніше зруйнували. 1781–1923 — село Остер. пов.; 1802–1923 — Черніг., 1923–25 — Київ. губ.; 1923–30 — Київ. округи; від 1932 — Київ. обл.; 1923–30 — Жукин., 1930–62 — Вищедубечан., від 1962 — Бровар. р-нів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У 1920-х рр. літочківці брали участь у повстанні проти більшов. влади. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 99 осіб), зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Влітку 1943 нацист. владою село майже вщент спалено. На фронтах 2-ї світової війни загинули 106 літочківців і 38 соболівців. Нині працює Літочків. ТОВ «Молочна компанія». Функціонують Літочків. Будинок культури, Соболів. клуб, Літочків. і Соболів. фельдшер.-акушер. пункти. Встановлено памʼятник воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. У Соболівці народилася поетеса М. Воробей.
О. В. Дасік, Г. В. Трубенок
Додаткові відомості
Завантажити статтю
