Літус Ольга Вікторівна
ЛІ́ТУС Ольга Вікторівна (15. 12. 1952, Полтава) — майстриня-флористка, поетеса. Заслужений майстер народної творчості України (2011). Член ТО полтав. художників «Живопис» (2011). Переможець у номінації «Нар. майстер» Нац. Сорочин. ярмарку (Полтав. обл., 2012). Закін. Терноп. респ. школу декораторів-рекламознавців (1975; викл. І. Дуда), Полтав. кооп. інститут (1989, заочно). Працювала 1983–88 у ньому: лаборант каф. технології торгівлі, ст. товарознавець матеріал.-тех. постачання; на творчій роботі; 1998–2003 — інж. торг. відділу Полтав. хлібокомбінату; 2003–06 — нач. відділу реклами та зв’язків з громадськістю Укр. універсал. біржі (Полтава). Створює об’ємні панно, картини в нар. стилі за мотивами казок народів світу, логотипи фірм аграр. напряму з ретельно відшліфов. і розписаних трьома кольорами зерен пшениці, гречки, проса, а також насіння огірків, кавунів, динь, кісточок плодів аличі, слив, абрикос, вишень, черешень, калини, винограду, гінкго білоби, обліпихи тощо, приклеюючи їх під кутами 30°, 45°, 90° та покриваючи лаком у кілька шарів. Переважають образи птахів, риб і бджіл, орнаменти. Учасниця обл., всеукр., зарубіж. мистецьких виставок від 2007. Персон. — у Полтаві (2007–08, 2010, 2012), с. Біївці (Лубен. р-н Полтав. обл., 2008), Києві (2008, 2010), Берліні (2010–11). Авторка поет. зб. «Струни серця» (1999), «Від серця до серця» (2000; обидві — Полтава). Деякі роботи зберігаються у Нац. центрі нар. культури «Музей І. Гончара» (Київ), Терноп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- панно — «Качечки» (2001), «Курочка й півник» (2002), «Квіти» (2005), «Червона калина — моя Україна» (2011), «Квітуча Україна», «Бджілки-трудівниці» (обидва — 2012), «Сич», «Полтавські квіти», триптих «Яку ж квіточку зірвати, щоб курочці подарувати?» (усі — 2013), «Серце палає коханням» (2014).
Рекомендована література
- Ярошенко Г. Для декорування своїх картин Ольга Літус використовує… кісточки рослин // Веч. Полтава. 2008, 21 лют.;
- Виставка флорамозаїки Ольги Літус: Буклет. П., 2012;
- Буцька Н. Ольга Літус // Буцька Н. Полтавці: від «Я» до «Ми». П., 2014.