Ліхтарьов Ілля Аронович

ЛІХТАРЬО́В Ілля Аронович (01. 02. 1935, м. Прилуки Черніг. обл. — 14. 01. 2017, Київ) — лікар-гігієніст, біофізик. Канд. тех. (1968), д-р фіз.-мат. (1976) н., професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Держ. премії СРСР (1983) та України (2004) у галузі н. і т. Закін. Всесоюз. політех. інститут (Москва, 1962). У 1962–64 працював на Київ. обл. СЕС; 1968–86 — зав. лаб. радіац. біофізики НДІ радіац. гігієни (Ленінград, нині С.-Петербург); від 1986 — завідувач відділу дозиметрії та радіац. гігієни Інституту радіац. гігієни та епідеміології ННЦ радіац. медицини НАМНУ; водночас від 1995 — ген. дир. і завідувач відділу радіац. безпеки НДІ радіац. захисту Академії технол. наук України (обидва — Київ). Наукові дослідження: моделювання процесу перенесення радіонуклідів у довкіллі, в організмі людини; дозиметрія внутр. і зовн. опромінення; радіац. захист та нормування опромінення людини; радіац. безпека у випадку аварії на АЕС; вплив наслідків аварії на ЧАЕС на природне середовище. Л. зробив вагомий внесок у розроблення й упровадження нац. системи заг.-до­зиметрич. паспортизації насел. пунктів України, що зазнали радіац. забруднення внаслідок ка­тастрофи на ЧАЕС. Обґрунтував систему ретроспектив. відтворення доз опромінення щитоподіб. залози всього насел. Украї­ни. Гол. ред. зб. «Загальнодозиметрична паспортизація та резуль­тати ЛВЛ-моніторингу в на­се­ле­них пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської ава­рії» (1991–2013).

Завантажити статтю