Ліхтарьов Ілля Аронович

ЛІХТАРЬО́В Ілля Аронович (01. 02. 1935, м. Прилуки Черніг. обл. — 14. 01. 2017, Київ) — лікар-гігієніст, біо­фізик. Канд. тех. (1968), д-р фіз.-мат. (1976) н., професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (2011). Держ. премії СРСР (1983) та України (2004) у галузі н. і т. Закін. Всесоюз. політех. ін­ститут (Москва, 1962). У 1962–64 працював на Київ. обл. СЕС; 1968–86 — зав. лаб. радіац. біо­фізики НДІ радіац. гігієни (Ленін­град, нині С.-Петербург); від 1986 — завідувач від­ділу дозиметрії та радіац. гігієни Ін­ституту радіац. гігієни та епідеміології ННЦ радіац. медицини НАМНУ; водночас від 1995 — ген. дир. і завідувач від­ділу радіац. без­пеки НДІ радіац. захисту Академії технол. наук України (обидва — Київ). Наукові дослідже­н­ня: моделюва­н­ня процесу пере­несе­н­ня радіонуклідів у довкіл­лі, в організмі людини; дозиметрія внутр. і зовн. опроміне­н­ня; радіац. захист та нормува­н­ня опроміне­н­ня людини; радіац. без­пека у випадку аварії на АЕС; вплив наслідків аварії на ЧАЕС на природне середовище. Л. зробив вагомий внесок у роз­робле­н­ня й упровадже­н­ня нац. системи заг.-до­зиметрич. паспортизації насел. пунктів України, що за­знали радіац. за­брудне­н­ня внаслідок ка­та­строфи на ЧАЕС. Об­ґрунтував систему ретро­спектив. від­творе­н­ня доз опроміне­н­ня щитоподіб. залози всього насел. Украї­ни. Гол. ред. зб. «Загальнодозиметрична паспортизація та резуль­тати ЛВЛ-моніторингу в на­се­ле­них пунктах України, які за­знали радіо­активного за­брудне­н­ня після Чорнобильської ава­рії» (1991–2013).

Завантажити статтю