Колесникова Лідія Морисівна

КОЛЕ́СНИКОВА Лідія Морисівна (20. 11(03. 12). 1916, с-ще Банне Ізюм. пов. Харків. губ., нині м. Святогірськ Слов’ян. міськ­ради Донец. обл. — 13. 03. 2003, Донецьк, похов. у Святогірську) — поетеса. Член НСПУ (1956). Обл. літ. премія ім. В. Сосюри (1998). Освіта середня. Працювала фактуристкою, ретушером у Банному і Ста­­ліно (нині Донецьк, 1933–61). Дебютувала 1945 в г. «Социалистический Донбасс». Осн. мотиви лірики К. — чистота люд. взаємин, донец. край і його трудівники. На фасаді школи у Святогірську К. встановлено ме­­мор. дошку.

Тв.: З ліричного зошита. Сталіно, 1954; Рідний край. Сталіно, 1957; Лісове джерельце. К., 1959; Земле моя. Д., 1962; Зустрічі й розлуки. К., 1964; Стежки й літа. Д., 1966; Відгомін. Д., 1969; Клени золоті. К., 1972; Вересневий цвіт. Д., 1976; В дорозі. К., 1979; Намисто. Д., 1983; Вибрані поезії. Д., 1986; Розмова в дорозі. Д., 1988; Стрі­ла, що мчить до зір. Д., 1997.

І. О. Білий

Основні твори

З ліричного зошита. Сталіно, 1954; Рідний край. Сталіно, 1957; Лісове джерельце. К., 1959; Земле моя. Д., 1962; Зустрічі й розлуки. К., 1964; Стежки й літа. Д., 1966; Відгомін. Д., 1969; Клени золоті. К., 1972; Вересневий цвіт. Д., 1976; В дорозі. К., 1979; Намисто. Д., 1983; Вибрані поезії. Д., 1986; Розмова в дорозі. Д., 1988; Стрі­ла, що мчить до зір. Д., 1997.

завантажити статтю