ЛІЩИ́НСЬКИЙ Любарт Омелянович (08. 07. 1942, Львів — 17. 06. 1998, там само) — живописець, майстер ювелірного мистецтва, ре­ставратор, актор. Син Омеляна та Мирослави Ліщинських, батько С. Салюк, правнук П. Лінинсь­кого. Закін. Львів. ін­ститут декор. та приклад. мистецтва (1960-і рр.). Працював у складі твор. груп ін­ституту «Укрзахід­проектре­ставрація» (Львів, 1970–80-і рр.) як ре­­ставратор і науковець з різними обʼєктами істор.-архіт. спадщини, зокрема ансамблями Бернардин. монастиря, Міського Арсеналу, Аптеки-музею. Актор Польс. нар. театру у Львові. Від поч. 1990-х рр. жив у США. Брав участь у театр. ви­ставах як актор, ви­ступав як декл­аматор на громад.-культур. зі­бра­н­нях укра­їнців діаспори (Нью-Йорк, Філадельфія, Ґантер), виконуючи гуморист. текс­ти Е. Козака та Б. Нижанківського. Дописував до укр. часопису у США «Свобода». 1998 повернувся до Львова. Учасник худож. ви­ставок від 1990-х рр. Персон. — у Львові (1997, посмертні — 2002, 2013). Писав ікони на склі. Створював метал. декор. свічники, медалі, вишукані нашийні жін. прикраси за зразком гуцул. зґард як варіації на класичні теми, використовуючи срібні афган. монети, різьбле­н­ня на кістці з Індії тощо.