ЛОБА́НОВА Лілія Данилівна (30. 07. 1922, Черкаси — 02. 11. 1992, Київ) — спів­ачка (лірико-драматичне со­­прано), педагог. Професор (1970). Народний артист УРСР (1954). Лауреатка Всеукр. конкурсу музикантів-виконавців (Київ, 1945). Закін. Київську консерваторію (1948; кл. К. Брун-Каміонської), де й працювала 1970–88 викл. каф. сольного співу. 1948–70 — солістка Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Серед учнів — Л. Скоромна. Одна з провід. сопрано Київ. опер. театру в 1950–60-х рр. Володіла високою виконав. культурою, гнучким фразува­н­ням, вмілим філірува­н­ням звука й портаменто, орган. по­єд­на­н­ням вокал. й актор. аспектів викона­н­ня. Мала виразну сценічну зовнішність. Перша виконавиця низки партій в операх укр. композиторів, зокрема Гелени («Бог­­дан Хмельницький» К. Данькевича), Люби («Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса), Милани, Ма­рʼя­­­­ни, Рєпніної («Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди). Виконувала твори укр., рос., зарубіж. композиторів, українські народні пісні. Гастролювала в Нідерландах, Югославії, Німеч­чині, Франції (разом із П. Лісіціаном). Записувалася на грамплатівки.