Лобойко Леонід Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЛОБО́ЙКО Леонід Микола­йович (29. 03. 1963, смт Козача Лопань Дергачівського р-ну Харківської обл. — 28. 09. 2024, там само) — право­знавець. Доктор юридичних наук (2007), професор (2011). Закінчив Українську юридичну академію (Харків, 1994). Працю­вав у органах внутрішніх справ (1984–99, 2009–13); Університеті внутрішніх справ (Харків, 1995–99); начальником кафедри мит­ного й адміністративного права Академії митної служби України (Дні­пропетровськ, нині Дні­про, 1999–2001); у Дні­пропетровському університеті внутрішніх справ (нині Дні­провський університет внутрішніх справ, 2001–09); Донецькому юридичному ін­ституті МВС України (2011–13); від 2014 — головний науковий спів­робітник НДІ ви­вче­н­ня про­блем злочин­ності НАПрНУ (Харків). Від 2017 — суддя Верховного Суду України. Загинув внаслідок російського об­стрілу Харківщини.

Наукові дослідже­н­ня: реформува­н­ня кримінального процесуального законодавства, пра­вове регулюва­н­ня кримінальної про­цесуальної діяльності, роз­шире­н­ня меж свободи громадян під час провадже­н­ня у кримінальній справі, кримінальна процесуальна компетенція, удосконале­н­ня форми кримінального процесу.

Пр.: Принцип дис­позитивності в кри­мінальному процесі України. Дн., 2004; Методи кримінально-процесуального права. Дн., 2006; Кримінально-процесуальна компетенція. Дн., 2006; Потерпілий від злочину (між­дисциплінарне правове дослідже­н­ня). Х., 2008 (спів­­авт.); Про­блеми забезпече­н­ня ефективності діяльності органів кримінального пере­слідува­н­ня в Україні. Х., 2010 (спів­­авт.); Реформува­н­ня кримінального процесуального законодавства в Україні (2006–2011 роки). Ч. 1. К., 2012.

В. А. Мисливий

Завантажити статтю