ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Ловга Ольга Василівна

ЛО́ВГА Ольга Василівна (22. 10. 1974, м. Іршава Закарп. обл.) – майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Член НСМНМУ (2012). Закін. Тираспол. ліцей-коледж (Молдова, 1997). Від 2001 – керівник гуртків вишивки і бісероплетіння Іршав. будинку дит. творчості. Учасниця міських, всеукр. худож. виставок від 1996. Персон. – в Іршаві (2003, 2011), Ужгороді (2010–12). Вишиває скатертини, серветки та рушники хрестиком, гладдю, бісером. Створює намиста, сережки, ґердани (стрічкові, перетинчасті, розеткові та з підвісками), кризи, силянки (коміри, зубчасті), краватки, пояси у різних техніках бісероплетіння – паралел., голчатого, петел., плетіння, нанизування. Деякі вироби зберігаються в Закарп. музеї нар. архітектури та побуту (Ужгород).

Тв.: вишивки – скатертини (хрестиком із набором серветок, 1989; вирізуванням, 1993; гладдю, 1994), рушники та серветка (усі – 1992); ікони – «Ісус», «Діва Марія» (обидві – 1998), «Св. великомученик Георгій» (2006), «Св. Миколай Чудотворець» (2007; усі – хрестиком), «Св. княгиня Ольга» (2012), «Св. Олександр» (2013; обидві – бісером); сумочки – (1999, вишита хрестиком; 2000 – бісером; 2001 – бісером і стеклярусом); композиції – «Троянди» (2001), «Соняхи» (2007), «Польові квіти», «Маргаритки» (обидві – 2008); серія «Герби Закарпаття та Іршави» (2012; усі – бісером); гобелени – «Бузок» (1993), «Троянди» (1994), «Соняхи» (1997), «Проліски» (1998); краватка (2002), кризи (2006), ґердан (2007); бісерки з геом. орнаментами (2004–14); силянки з орнаментами усіх р-нів Закарпаття (2012).

Літ.: Штефаньо О. Світ у бісері // Но­­вини Закарпаття. 2012, 30 черв.; Глуш­­ко В. І. Майстриня, яка веде у світ прекрасного // Культорол. джерела. 2013. № 1; О. Ловга. Яскраві барви мого життя: Альбом-каталог. Уж., 2015.

Л. М. Губаль

Основні твори

вишивки – скатертини (хрестиком із набором серветок, 1989; вирізуванням, 1993; гладдю, 1994), рушники та серветка (усі – 1992); ікони – «Ісус», «Діва Марія» (обидві – 1998), «Св. великомученик Георгій» (2006), «Св. Миколай Чудотворець» (2007; усі – хрестиком), «Св. княгиня Ольга» (2012), «Св. Олександр» (2013; обидві – бісером); сумочки – (1999, вишита хрестиком; 2000 – бісером; 2001 – бісером і стеклярусом); композиції – «Троянди» (2001), «Соняхи» (2007), «Польові квіти», «Маргаритки» (обидві – 2008); серія «Герби Закарпаття та Іршави» (2012; усі – бісером); гобелени – «Бузок» (1993), «Троянди» (1994), «Соняхи» (1997), «Проліски» (1998); краватка (2002), кризи (2006), ґердан (2007); бісерки з геом. орнаментами (2004–14); силянки з орнаментами усіх р-нів Закарпаття (2012).

Рекомендована література

  1. Штефаньо О. Світ у бісері // Но­­вини Закарпаття. 2012, 30 черв.;Google Scholar
  2. Глуш­­ко В. І. Майстриня, яка веде у світ прекрасного // Культорол. джерела. 2013. № 1;Google Scholar
  3. О. Ловга. Яскраві барви мого життя: Альбом-каталог. Уж., 2015. Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Ловга Ольга Василівна / Л. М. Губаль // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-56062. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023.

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

17-й

Дата виходу друком тому:

2016

Дата останньої редакції статті:

2023-01-01

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

майстриня художньої вишивки та бісероплетіння

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

56062

Кількість переглядів цього року:

9

Схожі статті

Безрученко
Людина  | 2023
О. І. Назарець
Марусик
Людина  |  Том 19 | 2018
М. М. Шкрібляк
Литвинець
Людина  |  Том 17 | 2016
Н. О. Глухенька

Нагору