ЛО́ГВИН Петро Іванович (10. 12. 1918, с. Локоть, нині Алтай. краю, РФ — 22. 06. 1995, м. Усть-Камено­горськ Сх.-Казах­стан. обл., Казах­стан) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від березня 1942. Від­значився у жовтні 1943 під час утрима­н­ня плацдарму на правому березі Дні­пра побл. м. Канів Київ., нині Черкас. обл. Брав участь у Сум.-Прилуц., Київ. на­­ступал. операціях. Закін. Харків. прикордон­не училище (1945). Служив у прикордон. військах. Від 1947 — лейтенант запасу. Мешкав у м. Нальчик (Кабардино-Балкарія, РФ). Від 1950 — в Усть-Каменогорську, де до 1980 працював нач. від­ділу автомоб. тресту. У цьому місті його імʼям на­звано вулицю.