Логвин Пилип Андрійович
ЛО́ГВИН Пилип Андрійович (23. 10. 1922, с. Череватівка, нині Білопіл. р-ну Сум. обл. – 02. 09. 1990, Суми) – військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. Лепел. артилер.-мінометне училище (м. Барнаул Алтай. краю, РФ, 1942), курси удосконалення офіцер. складу (1948). Відзначився у жовтні 1943 як командир батареї 491-го міномет. полку під час форсування Дніпра побл. сіл Сваром’є (згодом – Вишгород. р-ну Київ. обл., нині затоплене Київ. водосховищем) і Вишгород (нині місто Київ. обл.). Після війни продовжив службу в армії. Від 1973 – полковник запасу. До 1981 працював у Ворошиловгр. комітеті радіомовлення і телебачення (нині Луганськ). Згодом переїхав до Сум. Ім’я Л. викарбуване на пам’ят. знаку Героям-землякам у Білопіллі.
В. О. Сандул