Логвин Пилип Андрійович

ЛО́ГВИН Пилип Андрійович (23. 10. 1922, с. Череватівка, нині Білопіл. р-ну Сум. обл. — 02. 09. 1990, Суми) — військовик. Герой Радянського Союзу (1944). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії від 1941. Закін. Ле­пел. артилер.-мінометне училище (м. Бар­наул Алтай. краю, РФ, 1942), курси удосконалення офіцер. складу (1948). Відзначився у жовтні 1943 як командир батареї 491-го міномет. полку під час форсування Дніпра побл. сіл Сваром’є (згодом — Вишгород. р-ну Київ. обл., нині затоп­лене Київ. водосховищем) і Виш­город (нині місто Київ. обл.). Після вій­ни продовжив службу в армії. Від 1973 — полковник за­­пасу. До 1981 працював у Ворошиловгр. комітеті радіомовлен­ня і телебачення (нині Луганськ). Згодом переїхав до Сум. Ім’я Л. викарбуване на пам’ят. знаку Ге­­роям-землякам у Білопіллі.

Завантажити статтю