Логістика

Визначення і загальна характеристика

ЛОГІ́СТИКА (від грец. λογιδτική — майстерність під­рахувати, обміркувати) — напрям управлі­н­ня економічною (бізнесовою) діяльністю, що охоплює планува­н­ня, організацію (закупки, транс­портува­н­ня, зберіга­н­ня) й контроль внутрішніх та зовнішніх потоків матеріалів, товарів, фінансів, інформації, сервісу тощо. У найширшому сенсі Л. — процеси, повʼязані з транс­портува­н­ням, зберіга­н­ням та обробле­н­ням будь-яких предметів. Термін «Л.» уперше вжито у військ. справі стосовно процесів забезпече­н­ня армій. під­роз­ділів. Першим автором праць з Л. вважають франц. військ. фахівця поч. 19 ст. А. Джаміні, який у дослідж. «Précis de lʼart de la guerre» («Трактат про мистецтво воєн», 1837) тлумачив її як прикладне мистецтво пере­сува­н­ня військ. Водночас він стверджував, що Л. охоплює широке коло й ін. питань — планува­н­ня, упр., по­стача­н­ня, ви­значе­н­ня місць дис­локації військ, будівництво мостів, шляхів тощо. Термін Л. ві­домий також у математиці, зокрема Ґ. Ляйбніц називав Л. математичну логіку (подекуди цим словом її називають ще й сьогодні). У 20–21 ст. термін «Л.» набув широкого роз­по­всюдже­н­ня в екон. діяльності, бізнесі й нині асоціюється перед­усім з корпоратив. термінологією. У віт­чизн. і зарубіж. літературі поширеним є твердже­н­ня, що вперше про можливість викори­ста­н­ня положень військ. Л. в економіці писав амер. проф. О. Морґен­штерн на поч. 1950-х рр., хоча ві­домо, що термін «Л.» у контекс­ті екон. учень було викори­стано й раніше, зокрема його вжито у праці ві­домого укр. математика й економіста Є. Слуцького «Етюд до про­блеми побудови формально-праксеологічних за­сад економіки» (1926). Л. як методологія організації упр. концептуально оформилася на­прикінці 1970-х рр. В екон. літературі найрозпо­всюдженішим принципом структуризації Л. є характер госп. діяльності. Від­повід­но до цього принципу ви­окремлюють закупівел., вироб., посередниц., склад­ську, транс­порт­ну та ін. види Л. Так, закупівел. Л. — організація пошуку та закупівля необхід. матеріалів від­повід. якості та за мін. цінами. Вироб. Л. раціоналізує складні вироб. системи: під­вищує організованість виробництва за рахунок покраще­н­ня організації стратег. й оператив. планува­н­ня по­стачань, упр. технол. процесами, контролю якості тощо, адаптує вироб. процес під змін­ні умови ринку, під­вищує конкурентність виробів. Посередниц. Л. — на­да­н­ня логіст. послуг виробникам і споживачам, завдяки чому формуються госп. звʼязки між ними. Логіст. посередників вважають ефектив. інструментом економії фінанс. і матеріал. ресурсів. Найпоширеніший вид по­середниц. Л. — транс­порт­но-екс­педиц. послуги. Складська Л. повʼязана з по­стача­н­ням склад­ських запасів, контролем за по­ставками, роз­вантаже­н­ням і при­­йма­н­ням товарів, внутр.-склад. транс­портува­н­ням, складува­н­ням і зберіга­н­ням товарів, транс­портува­н­ням та екс­педирува­н­ням замовлень тощо. Вона перед­бачає раціональність, оптимізацію за­знач. процесів. Осн. зав­да­н­ня транс­порт. Л. — пере­везе­н­ня товарів, ко­ординація транс­порт. обслуговува­н­ня споживачів, викона­н­ня всіх умов до­ставки з якнайменшими транс­порт. витратами. Важливе значе­н­ня ма­ють організац. чин­ники транс­порт. Л.: види транс­порту, протяжність пере­везень, роз­мір предметів для транс­портува­н­ня і швидкість пере­везень.

Нині Л. формується ще й як наук. галузь — вче­н­ня про планува­н­ня, упр. й ко­ординацію матеріал., інформ. і фінанс. ресурсів у різних системах. Осн. зміст Л. як науки полягає у виявлен­ні причин­но-наслідк. звʼязків і закономірностей, властивих процесам товароруху, задля оптимізації упр. матеріал., фінанс. й інформ. потоками. Теор. положе­н­ня й практичні рекомендації науковців активно впроваджують комерц. і держ. структури у багатьох країнах світу. Як наука Л. тісно повʼязана з математикою, кібернетикою, статистикою та низкою екон. наук. Л. від­недавна викладають у навч. закладах України як окрему дисципліну. В остан­ні роки в екон. науці набуває пошире­н­ня категорія «логіст. менеджменту», що ґрунтується на основі теорії Л. (див. Менеджмент). Актуал. пита­н­ня вітчизн. Л. висвітлює ж. «Дистрибуция и логистика» (від 2003).

Літ.: Кальченко А. Г. Логістика. К., 2003; Скоробогатова Т. Н. Логистика. Сф., 2005; Ларіна P. P. Логістика. Д., 2005; Крикавський Є., Патора Р. Логістика: традиційні і нетрадиційні сфери викори­­ста­н­ня // Вісн. Нац. університету «Львів. політехника». 2006. № 552; Николайчук В. Е., Кузнецов В. Г. Логистика: теория и практика управления. Д., 2006; Кислий В. М., Біловодська О. А. та ін. Логістика: Теорія та практика. К., 2010; Заборська Н. К., Жуковська Л. Е. Основи логістики. О., 2011.

О. С. Іщенкo

Завантажити статтю