Логістика
ЛОГІ́СТИКА (від грец. λογιδτική — майстерність підрахувати, обміркувати) — напрям управління економічною (бізнесовою) діяльністю, що охоплює планування, організацію (закупки, транспортування, зберігання) й контроль внутрішніх та зовнішніх потоків матеріалів, товарів, фінансів, інформації, сервісу тощо. У найширшому сенсі Л. — процеси, повʼязані з транспортуванням, зберіганням та обробленням будь-яких предметів. Термін «Л.» уперше вжито у військ. справі стосовно процесів забезпечення армій. підрозділів. Першим автором праць з Л. вважають франц. військ. фахівця поч. 19 ст. А. Джаміні, який у дослідж. «Précis de lʼart de la guerre» («Трактат про мистецтво воєн», 1837) тлумачив її як прикладне мистецтво пересування військ. Водночас він стверджував, що Л. охоплює широке коло й ін. питань — планування, упр., постачання, визначення місць дислокації військ, будівництво мостів, шляхів тощо. Термін Л. відомий також у математиці, зокрема Ґ. Ляйбніц називав Л. математичну логіку (подекуди цим словом її називають ще й сьогодні). У 20–21 ст. термін «Л.» набув широкого розповсюдження в екон. діяльності, бізнесі й нині асоціюється передусім з корпоратив. термінологією. У вітчизн. і зарубіж. літературі поширеним є твердження, що вперше про можливість використання положень військ. Л. в економіці писав амер. проф. О. Морґенштерн на поч. 1950-х рр., хоча відомо, що термін «Л.» у контексті екон. учень було використано й раніше, зокрема його вжито у праці відомого укр. математика й економіста Є. Слуцького «Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад економіки» (1926). Л. як методологія організації упр. концептуально оформилася наприкінці 1970-х рр. В екон. літературі найрозповсюдженішим принципом структуризації Л. є характер госп. діяльності. Відповідно до цього принципу виокремлюють закупівел., вироб., посередниц., складську, транспортну та ін. види Л. Так, закупівел. Л. — організація пошуку та закупівля необхід. матеріалів відповід. якості та за мін. цінами. Вироб. Л. раціоналізує складні вироб. системи: підвищує організованість виробництва за рахунок покращення організації стратег. й оператив. планування постачань, упр. технол. процесами, контролю якості тощо, адаптує вироб. процес під змінні умови ринку, підвищує конкурентність виробів. Посередниц. Л. — надання логіст. послуг виробникам і споживачам, завдяки чому формуються госп. звʼязки між ними. Логіст. посередників вважають ефектив. інструментом економії фінанс. і матеріал. ресурсів. Найпоширеніший вид посередниц. Л. — транспортно-експедиц. послуги. Складська Л. повʼязана з постачанням складських запасів, контролем за поставками, розвантаженням і прийманням товарів, внутр.-склад. транспортуванням, складуванням і зберіганням товарів, транспортуванням та експедируванням замовлень тощо. Вона передбачає раціональність, оптимізацію зазнач. процесів. Осн. завдання транспорт. Л. — перевезення товарів, координація транспорт. обслуговування споживачів, виконання всіх умов доставки з якнайменшими транспорт. витратами. Важливе значення мають організац. чинники транспорт. Л.: види транспорту, протяжність перевезень, розмір предметів для транспортування і швидкість перевезень.
Нині Л. формується ще й як наук. галузь — вчення про планування, упр. й координацію матеріал., інформ. і фінанс. ресурсів у різних системах. Осн. зміст Л. як науки полягає у виявленні причинно-наслідк. звʼязків і закономірностей, властивих процесам товароруху, задля оптимізації упр. матеріал., фінанс. й інформ. потоками. Теор. положення й практичні рекомендації науковців активно впроваджують комерц. і держ. структури у багатьох країнах світу. Як наука Л. тісно повʼязана з математикою, кібернетикою, статистикою та низкою екон. наук. Л. віднедавна викладають у навч. закладах України як окрему дисципліну. В останні роки в екон. науці набуває поширення категорія «логіст. менеджменту», що ґрунтується на основі теорії Л. (див. Менеджмент). Актуал. питання вітчизн. Л. висвітлює ж. «Дистрибуция и логистика» (від 2003).
Рекомендована література
Завантажити статтю
