Розмір шрифту

A

Логішин

ЛОГІ́ШИН — селище міського типу Пінсь­кого ра­йону Брестської області (Білорусь). Знаходиться за 202 км від обл. центру, за 28 км від рай­центру та залізнич. ст. Пінськ, за 208 км від кордону з Польщею і за 50 км від кордону з Україною. Площа 3,5 км2. Насел. 2350 осіб (2015), пере­важно білоруси. Вперше згадується у писем. джерелах 1552. За адм.-територ. реформою 1565–66 Л. уві­йшов до Пінського пов. Берестей. воєводства. 1643 на­дано Маґдебур. право. У 17 ст. Л. володіли польс. магнати Радзивіл­ли, Огінські, Друцькі-Любецькі. Після 2-го поділу Польщі 1793 ві­ді­­йшов до Рос. імперії, де пере­бував у складі Пінського пов. Мінської губ. Здавна тут проживала значна кількість євреїв, за пере­писом 1897, з 3336 жит. їх нараховувалося 1587 осіб. Майже 70 р. після скасува­н­ня унії 1839 значна кількість місц. греко-католиків від­мовлялася пере­йти у православʼя, 1905 вони стали римо-католиками. Під час 1-ї світової вій­ни побл. Л. від­бувалися запеклі бої, проходила лінія фронту. 1918–19 — у складі Пінського староства Поліс. губ. УНР. На поч. 1919 Л. пере­бував під контролем більшовиків. У березні того ж року до м-ка уві­йшли польс. війська. За Ризьким мирним договором 1921 Л. ві­ді­йшов до Польщі; був центром ґміни у Пінському пов. Поліс. воєводства. 1909 мешкало 3351, 1921 — 1984 особи. Від 1939 — у складі Білорус. РСР. 1940–64 — райцентр; від 1959 — смт. 1940–54 — у ме­жах Пінської, від 1954 — Брест. обл. Від 27 червня 1941 до 15 лип­ня 1944 — під нім.-фашист. окупацією; до лютого 1944 пере­бував у складі Пінської округи ген. округи Волинь-Поді­л­ля райхс­комісаріату Україна, потім — ген. округи Білорусія райхскомісаріату Остланд. Нацисти вбили бл. 2 тис. логішинців. У 1940-х — 1-й пол. 50-х рр. у Логішин. р-ні вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА під командува­н­ням І. Юркевича та Ф. Гречка. Нині працюють кілька під­приємств харчової промисловості, мех. завод, лісництво. Є середня заг.-осв. і муз. школи, 2 дитсадки, Будинок культури, 2 б-ки, істор.-краєзн. музей. Памʼятки архітектури: Спасо-Преображен. церква (2-а пол. 19 ст.), костел св. Петра і Павла (1907–10; знаходиться чудотвор­на ікона Божої Матері Логішинської, за­ступниці Поліс­ся), рядо­ва забудова (19 — поч. 20 ст.). У Л. народився геолог 19 ст. М. Пав­лович, побл. нього — польс. історик, поет, пере­кладач 18 ст. А. Нарушевич.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2016
Том ЕСУ:
17
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
56149
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
22
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Логішин / О. Л. Ільїн // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-56149.

Lohishyn / O. L. Ilin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2016. – Available at: https://esu.com.ua/article-56149.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору