Логішин

ЛОГІ́ШИН  — селище міського типу Пінсь­кого району Брестської області (Білорусь). Знаходиться за 202 км від обл. центру, за 28 км від рай­центру та залізнич. ст. Пінськ, за 208 км від кордону з Польщею і за 50 км від кордону з Україною. Площа 3,5 км². Насел. 2350 осіб (2015), переважно білоруси. Вперше згадується у писем. джерелах 1552. За адм.-територ. реформою 1565–66 Л. увійшов до Пінського пов. Берестей. воєводства. 1643 надано Маґдебур. право. У 17 ст. Л. володіли польс. магнати Радзивілли, Огінські, Друцькі-Любецькі. Після 2-го поділу Польщі 1793 віді­йшов до Рос. імперії, де перебував у складі Пінського пов. Мінської губ. Здавна тут проживала значна кількість євреїв, за переписом 1897, з 3336 жит. їх нараховувалося 1587 осіб. Майже 70 р. після скасування унії 1839 значна кількість місц. греко-католиків відмовлялася перейти у православ’я, 1905 вони стали римо-католиками. Під час 1-ї світової вій­ни побл. Л. відбувалися запеклі бої, проходила лінія фронту. 1918–19 — у складі Пінського староства Поліс. губ. УНР. На поч. 1919 Л. перебував під контролем більшовиків. У березні того ж року до м-ка увійшли польс. війська. За Ризьким мирним договором 1921 Л. відійшов до Польщі; був центром ґміни у Пінському пов. Поліс. воєводства. 1909 мешкало 3351, 1921 — 1984 особи. Від 1939 — у складі Білорус. РСР. 1940–64 — райцентр; від 1959 — смт. 1940–54 — у ме­жах Пінської, від 1954 — Брест. обл. Від 27 червня 1941 до 15 лип­ня 1944 — під нім.-фашист. окупацією; до лютого 1944 перебував у складі Пінської округи ген. округи Волинь-Поділля райхс­комісаріату Україна, потім — ген. округи Білорусія райхскомісаріату Остланд. Нацисти вбили бл. 2 тис. логішинців. У 1940-х — 1-й пол. 50-х рр. у Логішин. р-ні вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА під командуванням І. Юркевича та Ф. Гречка. Нині працюють кілька підприємств харчової промисловості, мех. завод, лісництво. Є середня заг.-осв. і муз. школи, 2 дитсадки, Будинок культури, 2 б-ки, істор.-краєзн. музей. Пам’ятки архітектури: Спасо-Преображен. церква (2-а пол. 19 ст.), костел св. Петра і Павла (1907–10; знаходиться чудотвор­на ікона Божої Матері Логішинської, заступниці Полісся), рядо­ва забудова (19 — поч. 20 ст.). У Л. народився геолог 19 ст. М. Пав­лович, побл. нього — польс. історик, поет, перекладач 18 ст. А. Нарушевич.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю