Лозінський Валерій-Владислав-Даніель
ЛОЗІ́НСЬКИЙ Валерій-Владислав-Даніель (Łoziński Walery Władysław Daniel; 03. 01. 1880, Львів — 02. 05. 1944, Краків) — польський геолог, ґрунтознавець. Проф. габіліт. (1926). Навч. на філос. факультеті Львів. університету (1898–1900; учень Е. Ромера і Р. Зубера) та у Віден. університеті (1901–03). У 1902 за працю «Limane i delty» (1901) отримав доктор. ступ. Від червня 1903 працював у б-ці Львів. університету; від осені того ж року до 1920 — у б-ці Яґеллон. університету; 1920–22 — у Держ. нафт. упр. (обидва — Краків); 1923–28 — на нафтопром. підприємствах та у Гірн.-видобув. об’єдн. (м. Катовіце, Польща); 1928–39 — завідувач кафедри ґрунтознавства Яґеллон. університету. Під час 2-ї світової війни викладав на таєм. курсах. Член геол. наук. т-в Відня, Берліна та Франкфурта-на-Майні, фізіогр. комісії Польс. АН, а також Польс. геол. товариства і Товариства природознавців ім. М. Коперника. Наукові дослідження: фіз. географія, геоморфологія, динамічна геологія, мінералогія, петрографія, ґрунтознавство. Вивчав перигляціал. проблематику.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ziemia i jej budowa. Lwów, 1907; O mechanicznym wietrzeniu piaskowców w umiarkowanym klimacie. Kraków, 1909; Das seismishe Verhalten der Karpathen und ihres Vorlandes. Kraków, 1913; Gleby leśny Podgórza Wschodnich Karpat. Kraków, 1934.
Завантажити статтю
Людина 
