Лозова Катерина Михайлівна

ЛОЗОВА́ Катерина Михайлівна (20. 12. 1925, с. Янчулове, нині Дмитрів­ка Вознесен. р-ну Микол. обл. — 25. 09. 2007, Одеса) — актриса. Заслужений артист УРСР (1987). Закін. Одес. театр. училище (1949; викл. А. Крамаренко, Л. Мацієвська). Від­тоді працювала в Олександрій. укр. муз.-драм. театрі (Кіровогр. обл.); 1952–59 — Одес. пере­сув. театрі ім. Ленін. комсомолу; 1959–98 — Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василь­ка. Л. — яскрава комед., характерна актриса, яка продовжувала в своїй творчості реаліст. традиції актрис-корифеїв укр. театру. Від­значалася над­звичай. щирістю, її героїні з класич. драматургії і сучас. пʼєс по­ставали органічними, правдивими, пере­конливими. Крізь галерею сценіч. образів, створ. нею, про­ходить наскрізною лінією тема сильної, сміливої, самодо­статньої жінки.

Ролі: Ганна, Параска («Без­талан­на», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Фена Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основʼяненка), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного), Химка, Мокрина, Ан­нушка («За двома зайцями», «Сорочинський ярмарок», «Не судилось» М. Старицького), Монашка («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Лизя («97» М. Куліша), Ольга, Варвара («Тил», «Вірність» М. Зарудного), Уляна («Дикий Ангел» О. Коломійця), Роза («Матроська тиша» О. Галича), Єнта («Тевʼє-молочник» Г. Плоткіна за Шолом-Алейхемом), Лявониха, Поліна («Ля­вониха на орбіті», «Трибунал» А. Мака­йонка), Ніна Іванівна («Ретро» О. Галіна), Клавдія («Вся надія» М. Рощина), Мадам Фіке («Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя).

Літ.: Каменецкая М. Актриса Екате­рина Лозовая // Веч. Одес­са. 1982, 27 марта; Федченко Л. Моя самая любимая артистка!... // Знамя ком­мунизма. 1985, 24 дек.; Її ж. У ви­ставі вона живе // Чорномор. комуна. 1988, 8 берез.

Л. І. Федченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю